Поради батькам та вихователям щодо розвитку дитячої обдарованості.

• -         терплячі і чесні відповіді на всі питання дитини;
• -         серйозне відношення до запитань і висловів дитини;
• -         представлення дитині можливості демонструвати свої досягнення;
• -         зведення до мінімуму покарань за безлад в кімнаті дитини або на його столі, якщо робота його ще не закінчена;
• -         представлення дитині кімнати чи її частини для занять;
• -         демонстрація дитині того, що його люблять таким, яким він єсть, а не за досягнені успіхи;
• -         доручення дитині виконання посильних для нього справ;
• -         надання допомоги дитині у побутові особистих планів і прийнятті рішень;
• -         запрошення дитини з собою у подорож по цікавим місцям;
• -         здійснення допомоги дитині у покращенні результатів його роботи;
• -         надання допомоги дитині у спілкуванні з дітьми різних соціальних груп;
• -         відсутність заяв про те, що ваша дитина гірша інших;
• -         відсутність дій принижуючих дитину;
• -         забезпечення дитини книжками і матеріалом для його улюблених занять;
• -         привчання дитини мислити самостійно;
• -         регулярне читання дитині цікавої і пізнавальної літератури;
• -         привчання дитини до читання з малих років;
• -         залучення дитини до фантазування, придумування історій;
• -         уважне ставлення до особистих потреб дитини;
• -         знаходження часу кожного дня для того, щоб побути з дитиною на одинці;
• -         залучення дитини до участі у плануванні сімейних справ;
• -         відсутність покарань за неналежно зроблені помилки;
• -         похвала дитини за вивчені вірші, оповідання, пісні тощо;
• -         навчання дитини вільному спілкуванню з дорослими людьми будь якого віку;
• -         дозвіл дитині гратись з різними речами;
• -         винахід відповідних схвалення моментів у заняттях;
• -         чесність у оцінках своїх почуттів по відношенню до дитини;
• -         не виключення будь яких питань із обговорення з дитиною;
• -         представлення можливості приймати значні рішення;
• -         надання дитині допомоги у його особистому та самостійному пошуку і виборі заслуговуючих  уваги телепрограм;
• -         розвиток у дитини позитивного сприймання своїх  здібностей;
• -         заохочення дитини до максимальної незалежності від дорослих;
• -         віра у здоровий глузд дитини і довіра до нього;
• -         заохочення до  самостійності дитини.

     В роботі з обдарованими дітьми і в педагогічних діях,   спрямованих на розвиток дитячої обдарованості, необхідно виходити із того, що у кожної і фізично здорової  і психологічно нормальної дитини існують певні задатки до розвитку  здібностей у буд-якій області людської діяльності, що кожна здорова дитина є  обдарованою.

Для того щоб існуючі у нього задатки не пропали даремно і з часом перетворились у здібності, необхідно своєчасно їх виявити і розвивати. Перше із завдань вирішує рання психодіагоностика дітей, друге- така побудова освітніх заходів, щоб вони максимально сприяли розвитку дитячої обдарованості.