ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ 2020/2021 н. р.

Спеціальність «Дошкільна освіта»

ПЕДАГОГІКА – І курс

 

19.10.2020 – Загальні закономірності виховання і розвитку дітей в період дошкільного дитинства. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку.

Вікова періодизація дошкільного дитинства.

 

26.10.2020 – Становлення і розвиток науки про дошкільне виховання.

Проблеми дошкільного виховання у педагогічній думці давнього світу, в епоху Середньовіччя, Відродження, Просвітництва.

Розвиток педагогічних ідей в Україні у XVI-XVII ст.

 

02.11.2020 – Педагогічні теорія і практика дошкільного виховання у XIX ст. та 1-й половині XX ст.

Класична педагогіка Нового часу. Національні дитячі садки С. Русової.

Становлення суспільного дошкільного виховання в Україні у 20-30 роки XX ст.

 

09.11.2020 – Розвиток теорії і практики вітчизняної дошкільної освіти у 2-й половині XX ст. Зарубіжні педагогічні концепції дошкільної освіти.

Система індивідуального виховання М. Монтессорі.

Модульний контроль.

 

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – І курс

 

21.10.2020 – Увага в діяльності. Форми та види уваги, їх характеристика.

 

23.10.2020 – Структура уваги. Роль мотивації уваги, конструктивний підхід до її розвитку.

 

28.10.2020 – Види соціальних груп. Загальні якості групи.

 

30.10.2020 – Психічні явища в сфері міжособистісних відносин, їх характеристика.

 

04.11.2020 – Поняття про волю. Воля і діяльність, особливості їх взаємозв’язку.

 

06.11.2020 – Мотивація і закономірності становлення волі. Вольові якості людини, їх характеристика.

Модульний контроль.

 

11.11.2020 – Відчуття. Види відчуттів, їх взаємодія.

 

13.11.2020 ­– Сприймання. Класифікація властивостей сприймань. Індивідуально-психологічні відмінності в сприйманні.

ПЕДАГОГІКА – ІІ курс

Змістовий модуль 2. Гра як основний вид діяльності

 

21.10.2020 – Гра як основний вид діяльності і засіб виховання. Теоретичні основи гри. Педагогіка народної гри. Взаємозв’язок гри, праці і навчання.

Місце гри у педагогічному процесі.

 

28.10.2020 – Класифікація дитячих ігор, види ігор, їх характеристика. Педагогічне керівництво грою.

 

28.10.2020 – Творчі ігри дітей, їх своєрідність і значення. Сюжетно-рольові ігри, їх особливості у дітей різного віку. Завдання і прийоми керівництва сюжетно-рольовими іграми. Планування сюжетно-рольових ігор, створення умов для розвитку гри.

 

04.11.2020 – Особливості театралізованих ігор, іх своєрідність і навчально-виховне значення. Види театралізованих ігор, умови їхнього розвитку. Сутність режисерських ігор.

 

11.11.2020 – Особливості ігор-драматизацій, їх своєрідність. Прийоми керівництва іграми-драматизаціями.

Використання елементів українського народного театру в дошкільному закладі. 

 

11.11.2020 – Особливості будівельно-конструкторських ігор, їх види і умови розвитку. Підбір будівельних матеріалів.

Методика організації будівельно-конструкторських ігор у різних вікових групах.

 

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ – ІІ курс

 

21.10.2020 – Поняття про методологію та методи наукового дослідження.

Загальна характеристика методів дослідження, їх значення.

Теоретичні та практичні методи дослідження, їх характеристика.

Вибір методів збору та збір практичного матеріалу.

 

04.11.2020 – Логіка наукового дослідження. Загальна структура наукового дослідження, його організація і планування. Види науково-дослідницьких робіт, їх характеристика.

 

ПСИХОЛОГІЯ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ – ІІ курс

 

19.10.2020 –  Виховна робота з неблагополучною сім’єю.

Види неблагополучних сімей. Особливості та принципи роботи сімейного вихователя з ними.

Модульний контроль

Змістовий модуль 2. Психічний розвиток і виховання дітей у сім’ї

 

26.10.2020 – Психічний розвиток дитини в пренатальний та постнатальний період. Виховання дітей від народження до одного року.

 

02.11.2020 – Психічний розвиток і виховання дітей раннього віку. Особливості розвитку в ранньому дитинстві.

Формування соціально-важливих якостей особистості, вирішення завдань фізичного та морального виховання.

 

09.11.2020 – Психічний розвиток та виховання дітей дошкільного віку.

Загальна характеристика розвитку дітей дошкільного віку, особливості спілкування. Виховання домашньою працею, іграми та навчанням.

 

ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ – ІІ курс

 

13.10.2020 – Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дошкільника та пізнавальних психічних процесів: пам'ять, мислення, уява.

23.10.2020 – Темперамент у дітей дошкільного віку. Особливості формування характеру у дошкільному віці.

 

27.10.2020 – Особливості розвитку здібностей дітей дошкільного віку, їх характеристика.

 

03.11.2020 – Особливості емоцій у дітей немовлячого і раннього віку.

 

10.11.2020 – Психологічна характеристика розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку.

 

 

Дистанційне навчання. Педагогічна практика.

Завдання студентам групи Д-11 з педагогічної практики.

 

20.10.2020. Ознайомитись із змістом та структурою Базового компонента дошкільної освіти, занотувати основні розділи та дати їм коротку характеристику.

 

27.10.2020. Поспостерігати за проведенням роботи з фізичного виховання в ЗДО (ранкової гімнастики, заняття з фізичного виховання). Записати  умови для вирішення завдань з фізичного виховання в приміщенні та на території ЗДО.

 

03.11.2020. Поспостерігати за створенням умов для проведення роботи з екологічного виховання в ЗДО та записати в щоденник.

 

10.11.2020. Поспостерігати за проведенням роботи з морального виховання в ЗДО (заняття «Бесіда про правила поведінки»). Зазначити умови для здійснення завдань морального виховання в ЗДО.

 

Завдання студентам групи Д-21 з педагогічної практики.

22.10.2020. Розробити конспект заняття з грамоти – І підгрупа:

Білокінь А., Батькова А. – ІІ молодша група

Майстренко Р. – середня група

Гудзь К. – старша група

 

29.10.2020. Розробити конспект заняття з грамоти – ІІ підгрупа:

Єгорова К. – ІІ молодша група

Садлівська Л. – середня група

Гненна О. – старша група

 

05.11.2020. Здійснити аналіз конспектів ранкової гімнастики та занять з фізичного виховання, підготовлених під час практичних занять з методики фізичного виховання. Переглянути і здійснити аналіз ранкової гімнастики та занять з фізичного виховання для різних вікових груп (відео заняття).

Консультація до розробки конспектів занять.

 

12.11.2020. Розробити конспекти ранкової гімнастики та заняття з фізичного виховання відповідно до вимог – І підгрупа:

Білокінь А., Батькова А. – ІІ молодша група

Майстренко Р. – середня група

Гудзь К. – старша група

 

19.11.2020. Розробити конспекти ранкової гімнастики та заняття з фізичного виховання відповідно до вимог – ІІ підгрупа:

Єгорова К. – ІІ молодша група

Садлівська Л. – середня група

Гненна О. – старша група

Педагогічна практика з додаткової кваліфікації «Сімейний вихователь»

Психологія сімейного виховання

 

Розробити конспекти занять відповідно до графіка на теми:

 

22.10.2020. Бабінець Л. – Колискова пісня мами

 

29.10.2020. Кривенко М. – Ввічливі і чемні всім приємні

 

05.11.2020. Єніна А. – Будемо дружити, один одним дорожити

 

12.11.2020. Малетич Н. – У світі казки

 

Перевірка конспектів, аналіз занять.

 

ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

Основою процесу естетичного виховання є спільна діяльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. До загальних умов естетичного виховання належать: відповідно організоване середовище, в якому росте і виховується дитина; використання в оформленні приміщення дошкільного закладу творів мистецтва (репродукцій картин, естампів, скульптур та ін.); залучення дітей до художньої діяльності; врахування інтересів, нахилів.

Засобами естетичного виховання є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності. До них належать:

1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її. Художнє оформлення дошкільного закладу обумовлюється змістом виховної роботи, вимогами щодо охорони життя і зміцнення здоров’я дитини, її художнього розвитку. Чистота і порядок є не лише гігієнічними, а й естетичними вимогами до інтер’єру дитячого садка. Важливо, щоб його оформлення було стильово витриманим. В оформленні приміщень можна використовувати малюнки дітей, батьків, вихователів. Відповідним гігієнічним та естетичним вимогам має відповідати й оформлення майданчика дошкільного закладу.

2. Твори мистецтва. їх використовують в оформленні побуту, під час навчання, самостійної діяльності. З цією метою підбирають твори побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні Декоративні вироби та ін.). Різноманітні заходи у дитячому садку обов'язково супроводжуються музикою (ранкова гімнастика, дозвілля тощо).

3. Природа. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та ін. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники, використанням їхніх творів (наприклад, “Пори року” П. Чайковського, репродукції картин С Васильківського, І. Шишкіна та ін.).

Ефективними є екскурсії в природу, адже пережиті дитиною у дошкільному віці враження залишають слід на все життя. В. Сухомлинський радив використовувати природу для виховання у дітей поваги до всього живого, з якої починається повага до людини, інтерес до її життя, гуманізм. Для педагога важливо підібрати такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням естетичного виховання.

4. Спеціальне навчання. Формуванню уявлень про прекрасне, навичок художньо-творчої діяльності, розвитку естетичних оцінок, переживань і смаків сприяє спеціальне навчання дошкільнят у дитячому садку. Для цього використовують різні види занять, художньо-дидактичні ігри, свята, ранки, екскурсії, прогулянки, перегляди кіно і телепередач, спектаклів тощо.

5. Самостійна художня діяльність дітей. Є важливим засобом естетичного виховання дошкільників. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до художньої творчості.

Розвиток самостійної художньої діяльності стимулюють такі чинники:

− процес навчання на заняттях, його розвивальний характер, формування способів самостійних дій;

− художні враження дітей, що спонукають до подальшого втілення їх у діяльності;

−    педагогічно доцільне естетичне предметне середовище;

− заохочувальний вплив батьків, які стимулюють творчі пошуки і спроби дітей;

−    опосередкований вплив педагога, який ініціює самостійний пошук дітей.

Для розвитку самостійної художньої діяльності в групі створюють спеціальні зони (центри) з необхідним обладнанням, матеріалами, якими діти можуть вільно користуватися. Педагог при цьому дбає про урізноманітнення діяльності дітей, поєднання різних видів художньої діяльності: зображувальної, художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової, музичної.

6. Свята. З ними пов’язані яскраві естетичні переживання дітей, прагнення випробувати себе у різних жанрах мистецтва. Підготовка до свята, участь дітей у створенні його програми, умов проведення, очікування святкового дійства формують особливий передсвятковий колективний настрій. До участі у підготовці та святкуванні часто залучають батьків дітей, що додає їм емоційної теплоти.

Найцікавіші задуми вихователя щодо організації естетичного виховання дошкільнят можуть досягти своєї мети за правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями:

−   за головною педагогічною метою. До таких методів належать переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих на перетворення навколишнього середовища; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і практичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного відгуку на прекрасне, негативного ставлення до потворного;

−  за загальною та спеціальною спрямованістю. До цієї групи зараховують загально-педагогічні та спеціальні методи, добір яких залежить від виду мистецтва, до якого педагог прагне прилучити дітей;

−  методи навчання художній діяльності. Серед них виокремлюють наочні (зразок, показ прийомів виконання дій), словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів діяльності дітей);

−  методи розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Ґрунтуються вони на виробленні у дітей уміння діяти під час вирішення проблемно-пошукових завдань, у нестандартних ситуаціях.

Дослідники пропонують використовувати в естетичному вихованні дошкільнят ігрові прийоми навчання, ігрові ситуації, обігрування дитячих робіт на заняттях, що створює позитивну емоційну атмосферу, сприяє ефективному оволодінню зображувальними навичками та вміннями, підвищує якість роботи та сприяє розвитку інтересу до зображувальної діяльності. Особливо важливо забезпечити поєднання різних видів діяльності у розвитку художніх умінь дошкільників.

Оскільки у дошкільному віці дитина налаштована передусім на гру, необхідно, радять дослідники (Н. Кириченко, Т. Науменко), широко використовувати з метою розвитку її творчості різноманітні ігрові прийоми:

−    ігрові ситуації, які допомагають розвинути пізнавально-творчу активність;

−    пісні, загадки, вірші, казки, музичні твори;

− демонстрування епізодів лялькових спектаклів, які зосереджують увагу, викликають позитивні емоції, інтерес до зображуваного, уяскравлюють, поглиблюють естетичне задоволення, але не впливають на результати роботи;

−    розповіді-малювання з елементами казки;

−    пошукові ситуації;

−    уявні ситуації.

Діти, в яких виявлено певні навички, інтереси до художньо-зображувальної діяльності, утворюють контингент дошкільних закладів художньо-естетичного спрямування, в яких під керівництвом педагогів з художньою освітою функціонують гуртки, студії, творчі майстерні. Залучають до участі у них дітей відповідно до їхніх задатків та інтересів. Художня діяльність створює неабиякі можливості для вияву індивідуальності дитини, тому її знання, розвиток художніх здібностей є першочерговою умовою усвідомлення дитиною себе як наділеної творчим потенціалом особистості, виховання в собі відповідальності за свій талант як Божий дар, прагнення, долаючи найжорсткіші випробування, неповторно реалізувати свій талант. Історія світової культури знає багато прикладів, коли все це дитина починала усвідомлювати у ранньому віці. Тому кожен педагог повинен виходити з того, що, можливо, і його вихованці виношують такі мрії.

Естетичний розвиток пов’язаний з формуванням усіх граней особистості. У дошкільному віці формуються основи потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, заявляють про себе творчі здібності, якими різною мірою наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.

 

 СТВОРЮЄМО ІНКЛЮЗИВНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

Інклюзивний за­клад дошкільної освіти – заклад освіти, що забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує освітні програми, середовище, методи та форми навчання, використовує наявні ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спе­ціальних послуг, створює позитивний клімат.

Для прийняття рішення про розгортання інклю­зивної практики в освітньому закладі слід вивчити наявні для цього умови.

Умови створення інклюзивного дошкільного закладу

−    Наявність родин з дітьми, що мають особливі по­треби, згодних прийти в дошкільний заклад.

−    Психологічна готовність керівника і колективу закладу до інклюзії – ознайомлення з основни­ми цінностями, цілями та методиками організації інклюзивної практики та підтримка їх.

−    Наявність відповідних фахівців (дефектологів, психологів, логопедів, тьюторів) або домовле­ності про психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами фахівцями з центрів психолого-педагогічного розвитку та корекції, психолого-педагогічної та медико-соціальної до­помоги.

−    Наявність спеціальних умов для навчання і ви­ховання дітей з обмеженими можливостями здо­ров’я, в тому числі безбар’єрного середовища.

−    Можливість підвищення кваліфікації педагогів.

Після прийняття рішення розгортається інно­ваційна педагогічна діяльність, яка передбачає обов’язкові процедури: усвідомлення цінностей, постановку цілей, добір та створення засобів і ме­тодів, оцінку результатів та корекцію діяльності.

Головна мета дошкільного закладу, що впрова­джує інклюзивну освіту, – забезпечити умови для спільного виховання і навчання дітей з різними пси­хофізичними особливостями розвитку.

Завдання інклюзивного дошкільного закладу

−    Створення комфортного простору для всіх.

−    Створення середовища, що сприяє гармоній­ному розвитку особистості.

−    Формування толерантного співтовариства дітей, батьків, персоналу та соціального оточення, о Створення педагогічної системи, центрованої на потреби дитини та її сім'ї, о Формування міждисциплінарної команди фахів­ців, які організовують освітній процес.

Діяльність проходить у кілька етапів відповідно до поставлених завдань.

Перші кроки впровадження інклюзивної практики

−    Керівник дитсадка приймає рішення про органі­зацію інклюзивної практики в закладі, о Разом з представником від управління освіти ке­рівник аналізує кваліфікацію фахівців, комплек­тацію предметно-розвивального середовища, освітніх програм і технологій, за якими працює заклад, на відповідність їх умовам реалізації ін­клюзивних цілей.

−    Керівник обговорює з педколективом основні цілі, цінності та принципи інклюзії, перспектив­ний та поточний плани дій колективу, визначає робочу групу та координатора з організації ін­клюзивної практики в ДНЗ. о Координатор або представники робочої групи проводять зустрічі з комісією з комплектуван­ня для визначення дітей з особливими освітні­ми потребами, які приходять до дитсадка, і для отримання рекомендацій від психолого-медико- педагогічної комісії, о За наявності в закладі консалтингового центру проводиться первинний прийом дітей з особли­вими потребами для діагностики та розробки рекомендацій, о Робоча група (це можуть бути фахівці Консал­тингового центру разом з педагогами) на основі рекомендацій, отриманих від психолого-медико- педагогічної комісії, і за результатами діагности­ки, проведеної фахівцями садка, затверджують освітній маршрут для дітей з особливими потре­бами в дошкільному закладі (Лекотека, Служба ранньої допомоги, група розвитку «Особлива дитина», інклюзивна група, додаткові заняття з фахівцями), розробляють індивідуальний освіт­ній план.

−    Керівник вибирає команду фахівців для обслуго­вування інклюзивної групи, о Педагоги розробляють заходи з адаптації дітей групи до приходу дітей з особливими потре­бами.

−    Керівник, педагоги та фахівці проводять зустрічі з батьками вихованців з особливими потреба­ми та з дітьми вікової норми для роз’яснення та узгодження нових умов.

−    Керівник підписує договір з батьками вихован­ців.

−    Робоча група визначає параметри діагностики дітей в адаптаційний період.

−    Педагоги складають розклад та розпорядок дня.

Якщо дитсадок прийняв рішення включити в освітній процес дитину з особливими освіт­німи потребами, то передусім слід скласти освітній проект, у якому враховуватимуться особ­ливості дитини та плануватимуться зміни освітньо­го середовища.

Якщо в малюка порушено фізичну сферу, плану­ється весь маршрут його пересування по закладу, всі режимні моменти та їх забезпечення (відвіду­вання туалету, сидіння за столом, прогулянки, ру­хові заняття), плануються педагогічні дії з організа­ції навчання та взаємодії дитини з іншими дітьми.

Якщо порушення в дитини пов’язані з емоційно-вольовою сферою, продумуються дії вихователя щодо узгодження способів управління групою та залучення новачка до дитячої спільноти.

Якщо в дитини порушення розумової сфери – потрібні добре продумані програма з розвитку та корекції, яка відповідає можливостям дитини, і форми узгодження та організації різнорівневих програм на заняттях у групі.

Дуже важливо, щоб вихователі освоїли індиві­дуальний підхід, який застосовують у своїй про­фесійній діяльності фахівці (психологи, логопеди, дефектологи). Для цього педагогів слід навчати на курсах професійної перепідготовки та підви­щення кваліфікації, створити в дошкільному за­кладі міждисциплінарні команди фахівців.

Подальші кроки в організації інклюзивної практики

Розробка концепції організації інклюзивної прак­тики, що включає основні цінності й технології їх реалізації.

−    Розробка освітньої програми з урахуванням державних вимог та особливостей інклюзивного процесу.

−    Створення методичного забезпечення освітньо­го процесу.

−    Запровадження варіативних форм реалізації ін­клюзивної освіти.

−    Підвищення професійної кваліфікації педагогів та фахівців.

−    Створення міждисциплінарної команди педагогів та фахівців для розв’язання завдань індивіду­альної та групової діагностики й розробки інди­відуальних і групових освітніх планів.

−    Створення предметно-розвивального середо­вища.

−    Розробка нової структури управління інклюзив­ним закладом.

−    Налагодження партнерських взаємин з усіма учасниками освітнього процесу.

−    Створення мережевої взаємодії з організаціями-партнерами.

Сьогодні вже є певні досягнення щодо впро­вадження інклюзивної практики, що свідчать про комплексні зміни у демократизації вітчизняної сис­теми освіти загалом та покращенні життя дітей з особливими потребами та їхніх сімей зокрема.