СТВОРЮЄМО ІНКЛЮЗИВНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

Інклюзивний за­клад дошкільної освіти – заклад освіти, що забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує освітні програми, середовище, методи та форми навчання, використовує наявні ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спе­ціальних послуг, створює позитивний клімат.

Для прийняття рішення про розгортання інклю­зивної практики в освітньому закладі слід вивчити наявні для цього умови.

Умови створення інклюзивного дошкільного закладу

−    Наявність родин з дітьми, що мають особливі по­треби, згодних прийти в дошкільний заклад.

−    Психологічна готовність керівника і колективу закладу до інклюзії – ознайомлення з основни­ми цінностями, цілями та методиками організації інклюзивної практики та підтримка їх.

−    Наявність відповідних фахівців (дефектологів, психологів, логопедів, тьюторів) або домовле­ності про психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами фахівцями з центрів психолого-педагогічного розвитку та корекції, психолого-педагогічної та медико-соціальної до­помоги.

−    Наявність спеціальних умов для навчання і ви­ховання дітей з обмеженими можливостями здо­ров’я, в тому числі безбар’єрного середовища.

−    Можливість підвищення кваліфікації педагогів.

Після прийняття рішення розгортається інно­ваційна педагогічна діяльність, яка передбачає обов’язкові процедури: усвідомлення цінностей, постановку цілей, добір та створення засобів і ме­тодів, оцінку результатів та корекцію діяльності.

Головна мета дошкільного закладу, що впрова­джує інклюзивну освіту, – забезпечити умови для спільного виховання і навчання дітей з різними пси­хофізичними особливостями розвитку.

Завдання інклюзивного дошкільного закладу

−    Створення комфортного простору для всіх.

−    Створення середовища, що сприяє гармоній­ному розвитку особистості.

−    Формування толерантного співтовариства дітей, батьків, персоналу та соціального оточення, о Створення педагогічної системи, центрованої на потреби дитини та її сім'ї, о Формування міждисциплінарної команди фахів­ців, які організовують освітній процес.

Діяльність проходить у кілька етапів відповідно до поставлених завдань.

Перші кроки впровадження інклюзивної практики

−    Керівник дитсадка приймає рішення про органі­зацію інклюзивної практики в закладі, о Разом з представником від управління освіти ке­рівник аналізує кваліфікацію фахівців, комплек­тацію предметно-розвивального середовища, освітніх програм і технологій, за якими працює заклад, на відповідність їх умовам реалізації ін­клюзивних цілей.

−    Керівник обговорює з педколективом основні цілі, цінності та принципи інклюзії, перспектив­ний та поточний плани дій колективу, визначає робочу групу та координатора з організації ін­клюзивної практики в ДНЗ. о Координатор або представники робочої групи проводять зустрічі з комісією з комплектуван­ня для визначення дітей з особливими освітні­ми потребами, які приходять до дитсадка, і для отримання рекомендацій від психолого-медико- педагогічної комісії, о За наявності в закладі консалтингового центру проводиться первинний прийом дітей з особли­вими потребами для діагностики та розробки рекомендацій, о Робоча група (це можуть бути фахівці Консал­тингового центру разом з педагогами) на основі рекомендацій, отриманих від психолого-медико- педагогічної комісії, і за результатами діагности­ки, проведеної фахівцями садка, затверджують освітній маршрут для дітей з особливими потре­бами в дошкільному закладі (Лекотека, Служба ранньої допомоги, група розвитку «Особлива дитина», інклюзивна група, додаткові заняття з фахівцями), розробляють індивідуальний освіт­ній план.

−    Керівник вибирає команду фахівців для обслуго­вування інклюзивної групи, о Педагоги розробляють заходи з адаптації дітей групи до приходу дітей з особливими потре­бами.

−    Керівник, педагоги та фахівці проводять зустрічі з батьками вихованців з особливими потреба­ми та з дітьми вікової норми для роз’яснення та узгодження нових умов.

−    Керівник підписує договір з батьками вихован­ців.

−    Робоча група визначає параметри діагностики дітей в адаптаційний період.

−    Педагоги складають розклад та розпорядок дня.

Якщо дитсадок прийняв рішення включити в освітній процес дитину з особливими освіт­німи потребами, то передусім слід скласти освітній проект, у якому враховуватимуться особ­ливості дитини та плануватимуться зміни освітньо­го середовища.

Якщо в малюка порушено фізичну сферу, плану­ється весь маршрут його пересування по закладу, всі режимні моменти та їх забезпечення (відвіду­вання туалету, сидіння за столом, прогулянки, ру­хові заняття), плануються педагогічні дії з організа­ції навчання та взаємодії дитини з іншими дітьми.

Якщо порушення в дитини пов’язані з емоційно-вольовою сферою, продумуються дії вихователя щодо узгодження способів управління групою та залучення новачка до дитячої спільноти.

Якщо в дитини порушення розумової сфери – потрібні добре продумані програма з розвитку та корекції, яка відповідає можливостям дитини, і форми узгодження та організації різнорівневих програм на заняттях у групі.

Дуже важливо, щоб вихователі освоїли індиві­дуальний підхід, який застосовують у своїй про­фесійній діяльності фахівці (психологи, логопеди, дефектологи). Для цього педагогів слід навчати на курсах професійної перепідготовки та підви­щення кваліфікації, створити в дошкільному за­кладі міждисциплінарні команди фахівців.

Подальші кроки в організації інклюзивної практики

Розробка концепції організації інклюзивної прак­тики, що включає основні цінності й технології їх реалізації.

−    Розробка освітньої програми з урахуванням державних вимог та особливостей інклюзивного процесу.

−    Створення методичного забезпечення освітньо­го процесу.

−    Запровадження варіативних форм реалізації ін­клюзивної освіти.

−    Підвищення професійної кваліфікації педагогів та фахівців.

−    Створення міждисциплінарної команди педагогів та фахівців для розв’язання завдань індивіду­альної та групової діагностики й розробки інди­відуальних і групових освітніх планів.

−    Створення предметно-розвивального середо­вища.

−    Розробка нової структури управління інклюзив­ним закладом.

−    Налагодження партнерських взаємин з усіма учасниками освітнього процесу.

−    Створення мережевої взаємодії з організаціями-партнерами.

Сьогодні вже є певні досягнення щодо впро­вадження інклюзивної практики, що свідчать про комплексні зміни у демократизації вітчизняної сис­теми освіти загалом та покращенні життя дітей з особливими потребами та їхніх сімей зокрема.