НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Л.М.Ткаченко

Національно-патріотичне виховання молодого покоління є необхідною умовою євроінтеграційних процесів і передбачає орієнтацію на людину, її духовну культуру.

Концепцією національно-патріотичного виховання студентської молоді визначено основні шляхи реалізації виховної роботи, що спрямовані на модернізацію освітнього процесу.

Діяльність з національно-патріотичного виховання визначається суспільними стосунками, носить соціальний характер, має практичний бік і дає можливість виховати гуманістично спрямовану особистість, високу громадянськість, професіоналізм, відповідальність, почуття обов’язку, уміння застосовувати спеціальні знання в повсякденній практиці, професійній діяльності [1].

         Національно-патріотичне виховання здійснюється на всіх етапах навчання, воно забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованості, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності та культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору й діяльності, спрямованої  на процвітання України.

У наукових дослідженнях визначено групи національно-патріотичних якостей, що тісно пов’язані у структурі особистості:

1)  ціннісне ставлення особистості до своєї сім’ї, родини;

2) моральне ставлення до людей, толерантне ставлення до інших культур та націй;

3) ставлення до своєї країни, рідного краю[3].

Базовим якостями визначено любов, повага до батьків, своєї родини, відчуття гордості за свій рід; ціннісне ставлення до Батьківщини, рідного краю; толерантне ставлення до інших національностей, їхньої культури та традицій; усвідомлення себе частиною українського народу [2].

Основними засобами національно-патріотичного виховання в закладі освіти є: виховний потенціал навчального процесу; традиції навчального закладу (спеціальності, групи); науково-дослідна робота студентів; педагогічна практика; студентське самоврядування (в коледжі, групі); культурно-масова, творча діяльність студентів; спортивно-оздоровча робота та ін.

Гармонійно поєднуються різні форми роботи:

-         масові (лекції, свята, зустрічі, змагання, презентації, «круглі» столи, Дні науки, майстер-класи, конференції);

-         групові (бесіди, години спілкування, дискусії, виставки);

-         індивідуальні (бесіди, конкурси, практика).

         Такі форми виховної дії направлені на створення умов для самореалізації студентів у різних видах діяльності при індивідуальному підході до кожного. Велике значення мають форми безпосередньої виховної дії в процесі спілкування наставника та здобувача освіти (індивідуальні бесіди), безпосередній вплив на свідомість і поведінку студента через побудову партнерських стосунків, способів спілкування і діяльності, особистий приклад.  Форми опосередкованої дії  (вимоги, норми, умови) виходять з організованої певним чином діяльності, ситуацій, обставин або з волі наставника. Вибір форм і методів виховання диктується конкретними цілями і завданнями виховання.

         Педагогічний коледж повинен стверджувати престиж духовних цінностей, який є суттю і окрасою професії педагога. Освітньо-виховна діяльність у студентській групі спрямована на зміцнення морального, духовного, фізичного здоров’я та соціального дозвілля, що сприяє формуванню у студентів загальнолюдських цінностей, становленню чіткої громадянської позиції, принципів соціальної орієнтації та поведінки.

         Позитивно впливає на розвиток організаторських, комунікативних здібностей і громадянської активності включення майбутніх педагогів у практичну діяльність.

Групова робота дозволяє здійснювати виховний вплив індивідуально на кожного студента через колектив (спільне обговорення та прийняття колективних рішень через висунення особистих індивідуальних пропозицій, ініціатив зазвичай які підтримуються).

         Сучасна модель виховання має враховувати особливості сьогодення, оскільки цього вимагають соціально-економічне становище країни, моральний і духовний стан українського народу.

         Необхідно враховувати основні причини падіння рівня патріотизму серед молоді, всіляко сприяти створенню умов для розвитку єдиної системи національно-патріотичного виховання, здатної успішно функціонувати і вирішувати виховні завдання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.     Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді : додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16 червні 2015 р. № 641. URL: pnpu.edu.ua/ua/files/vr/knpvdm16062015.doc  (дата звернення: 18.03.2019).

2.     Калошин В.Ф. Патріотичне виховання учнівської молоді. Виховна робота в школі. 2018. №12 (169). С.1 – 16.

3.     Новак О.В. Формування патріотизму, ціннісних орієнтирів і громадянської самовідданості у вихованців засобами активних форм роботи : згідно зі Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 рр. Виховна робота в школі. 2018. № 1 (158). С. 9 – 13.