ВАЛЬДОРФСЬКА ПЕДАГОГІКА У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ НІМЕЧЧИНИ

УДК 378.147:373.2.016(043.2)

Ткаченко Л. М.

Красноградський коледж Комунального закладу

 «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Вальдорфська педагогіка є сукупністю методів і прийомів виховання і навчання. Розроблені німецьким філософом Рудольфом Штейнером (1861-1925) методичні й дидактико-методичні основи вальдорфської педагогіки є фундаментом роботи відповідних шкіл, перша з яких була відкрита у Штутгарті (1919). Пізніше ця педагогіка стала використовуватися і у дитячих садках.

Метою вальдорфської школи є глибоке вивчення природи дитини, розвиток її здібностей шляхом поєднання з навколишнім світом. Організовуючи освітній процес, вчителі виходять з ритмічності життя дитини. Характерним для навчання є періодичність викладання предметів, вивчення живопису, скульптури; драматургія, ліплення, гра на музичних інструментах; залучення до ткацтва, обробка металів, ковальські справи. Особливим видом художніх занять є евритмія – адекватне відображення музики засобами рухів пластики.

Обов’язком класного учителя є організація майже всієї навчально-виховної роботи з учнями протягом перших восьми років навчання. Він вивчає з дітьми основні загальноосвітні предмети, створює і підтримує в інтересах виховання тісну взаємодію між учнями, школою і батьками.

Вальдорфські установи автономні і не мають керівних інстанцій, керуються педагогічною радою (посада директора відсутня). Останнім часом ідеї вальдорфської педагогіки реалізуються в школах і дитячих садках різних міст України.

Концепція вальдорфського садка у Німеччині ґрунтується на твердженні, що в кожну дитину від природи закладені мудрі життєві сили, які керують її розвитком. Під впливом цих сил розвиток відбувається семирічними циклами. Отже, й виховання слід здійснювати так само циклічно, щоб не знищити внутрішнє керівне начало й створити оптимальні умови для природного розвитку маляти.

У перші роки життя дитини сили природи спрямовані на формування внутрішніх органів «тілесності». Вважається, що в цей період ще не сформовані внутрішні органи, мозок, тому не можна форсувати інтелектуальний розвиток. Це дозволить зберегти природнішим для фізичного і психічного розвитку. Під час навчального процесу педагоги дають можливість малюкові іти тим шляхом, який відповідає його природі, допомагають поєднатися з навколишнім світом, створюють умови для поступового пробудження свідомості самій дитині шукати контакти з навколишнім світом усе переживати по своєму.

Основними принципами вальдорфської педагогіки вважають наслідування. Отже, виховуємо своїми вчинками, особистим прикладом, а не тим, що говоримо, оскільки у дошкільному віці слово ще не має вирішального впливу на розвиток дітей.

Другий важливий принцип – ритм та повторення. Надається величезного значення регулярності та порядку в повсякденному житті. Це вважається запорукою збереження здоров’я та правильного розвитку дітей, таким чином, принцип свободи дитини реалізується за допомогою врівноваження його ритмом. Порядок пронизує повсякденне життя дітей.

Вихователь ні в якому разі не повинен виводити дитину зі стану спокою. У зв’язку з цим і до нього висуваються вимоги бути спокійним і впевненим.

Педагог повинен доброзичливо ставитися до своїх вихованців і випромінювати тепло. Тон спілкування має бути спокійним, урівноваженим, позитивним. Якщо педагога хвилює поведінка якоїсь дитини, він повинен не карати її, а аналізувати власне ставлення до неї. Велике значення надається одягу педагога. Чорні й коричневі кольори в одязі не рекомендуються. Косметика й прикраси не використовуються.

Педагогічний процес будується на зацікавленості, інтересі, наслідуванні: якщо праця, то зі співом, до якої поступово і за власним бажанням залучаються діти. Робота вихователя не може бути автоматичною.

У вальдорфських дитячих садках кожен вид діяльності супроводжується віршами, піснями, хороводами.

У харчування дітей  переважають натуральні природні компоненти. До меню включають сир,  свіжі фрукти, пророщену пшеницю, суміш фруктів,  горіхи, пшеничну кашу та ін.

Надаючи дітям свободу і самостійність, вихователі проявляють велику витримку і терпіння, оскільки без тиску та без контролю часу діти здатні досягти поставленої мети.

У вальдорфському дитячому садку великого значення надають грі, для якої створено всі належні умови. Вихованцям надається повна свобода у виборі теми гри, іграшок, партнерів. Втручання дорослого не допускається, але вихователь повинен тримати у полі зору всю групу дітей.

Важливим є розвиток моторики дітей, виконання циклу вправ: плетіння, вишивання, шиття.

Дітям багато читають, розповідають казки, проводять ігри-драматизації. Це сприяє розвитку мислення, допомагає тримати дитину в образно-мрійливому світі дитинства. Будь-який факт пізнання повинен давати їй радість, а все разом пробуджувати любов до світу. Виховання має цінність тоді, коли збуджує інтерес до пізнання.

Дитина навчається через тонке безпосереднє природне спостереження, яке є не пасивним заняттям, а активним процесом. Знання, поняття про ті чи інші явища мають накопичуватися систематично та послідовно. Неприпустимим є будь-яке навантаження на пам’ять. Поняття повинні формуватися з власного, пережитого дитиною досвіду. Вихователь намагається так працювати з дітьми, щоб істина поступово розкривалася перед ними.

Вальдорфська педагогіка орієнтує на  вільне виховання, де самобутнє людське «Я» виявляється в гармонії трьох головних функцій душі – волі, почуттів та мислення. Результатом є інтелектуальний розвиток дитини, формування творчої особистості з оригінальним та самобутнім мисленням.