Конспект заняття "Іграшка, її виховне та освітнє значення"

Тема:         «Іграшка, її виховне і освітнє значення»

Мета:                 

         розкрити виховне і освітнє значення іграшки у всебічному розвитку дітей; визначити основні види іграшок, критерії їх добору, вимоги до використання; розкрити види сучасних іграшок, небезпечних для психоемоційного розвитку дитини та визначити основні форми, методи і прийоми виховання інтересу до розвивальних іграшок;

         формувати практичні уміння щодо добору іграшок відповідно вимог та виготовлення іграшки з підручного матеріалу;

         виховувати інтерес, бажання виготовляти іграшки самостійно та використовувати у практичній педагогічній діяльності.

План

1.     Значення іграшки для всебічного розвитку дітей дошкільного віку.

2.     Види іграшок, їх характеристика.

3.     Критерії добору іграшок.

4.     Небезпечні іграшки для дітей.

5.     Вимоги до іграшок.

6.     Форми, методи та прийоми виховання інтересу до розвивальних іграшок.

Хід заняття

І. Організація заняття, повідомлення теми, мотивація її значення.

ІІ. Розкриття змісту теми відповідно плану.

І. Значення іграшки для всебічного розвитку дітей дошкільного віку (обговорення зі студентами, визначення висновків щодо значення іграшки у вирішенні завдань фізичного, розумового, морального, трудового і естетичного виховання).

2. Види іграшок, їх характеристика

Класифікують іграшки за:

-         станом готовності (готові, збірно-розбірні, заготовки і напівфабрикати для іграшок саморобок);

-         видам сировини (дерев’яні, пластмасові, металічні, з тканин, гумові, з паперу і картону, з кераміки, пап’є-маше, з нових синтетичних матеріалів);

-         розміром (дрібні - від 3 до 10 см, середні – від 10 до 50 см, великогабаритні – відповідно до росту дитини і різні вікові періоди);

-         функціональними властивостями (прості, без рухливих деталей, з  рухливими деталями, механічні, у т.ч. із заводними та інерційними механізмами); гідравлічні; пневматичні; магнітні; електрифіковані, зокрема електротехнічні, електромеханічні, радіофіковані, на електронній елементній основі; електронні (на комп’ютерній основі);

-         художньо-образним вирішенням (реалістичні, умовні, конструктивні).

Типи іграшок:

-         готові іграшки (ляльки, машини та ін.), які ознайомлюють дитину з предметами навколишнього світу, розвивають уяву;

-         напівготові іграшки (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі), що сприяють розвитку логічного мислення;

-         іграшки-матеріал (пісок, глина, дерево, картон, папір), використання яких забезпечує творчу діяльність дитини.

Класифікація іграшок за видами ігор, у яких вони використовуються:

-         моторно-спортивні і тренувальні іграшки – м’яч, обруч, кеглі, пірамідки, мозаїка та ін.;

-         сюжетні, іграшки-образи – люди, тварини, транспорт, меблі тощо;

-         творчо-трудові іграшки - напівфабрикати, з яких дитина створює образ і потім грається (різноманітні будівельні матеріали, конструктори, розбірні моделі);

-         технічні іграшки:

     • сюжетні іграшки;

     • іграшки, що демонструють фізичні закони або процеси;

     • іграшки, що розраховані на дитяче конструювання і технічне винахідництво;

-         веселі іграшки – зайчик, що стрибає; клоун, який перевертається на драбинці та ін.;

-         музичні іграшки - пташки, що співають, брязкальця, цимбали, ксилофони та ін.;

-         театральні іграшки – персонажі тіньового і лялькового театрів, набори для ігор-драматизацій, іграшкові прикраси тощо.

         Аналіз дослідження студентів за проведеним інтерв’ю:

-         Які у тебе улюблені іграшки? Чому?

-         Як ти ними граєшся?

         Висновки:

-         Чи в усіх дітей достатньо іграшок?

-         Які іграшки зараз найбільш популярні серед дітей?

-         Які позитивні і негативні моменти ви помітили під час інтерв’ю?

-         Як ставляться діти до іграшок?

3. Критерії добору іграшок

         Критерії для добору іграшок:

-         Екологічний – іграшка має бути вироблена з екологічно чистого, бажано природного матеріалу, бути безпечною для дитини;

-         Естетичний - іграшка має викликати естетичне захоплення, бути гармонійною за співвідношенням форм, розмірами, кольором. Чим більше прекрасних, гармонійних форм навколо – тим краще розвивається естетичний смак, прагнення та бачення прекрасного;

-         Педагогічний – кожна іграшка є образом для відтворення, несе в собі певний зміст, чомусь навчає. Перед тим, як вибрати іграшку для дитини, необхідно поміркувати над наступними питаннями:

Чому навчає іграшка?

Який зміст несе в собі?

-         Психологічно-моральний – кожна іграшка вчить дитину проявляти певні почуття, емоції, набувати певних рис характеру, навиків поведінки.

         Аналізуючи іграшку за даним критерієм, ви відповідаєте на наступні запитання:

Яким якостям характеру вона може навчити?

Яку модель поведінки буде засвоювати дитина, граючись нею?

4. Небезпечні іграшки для дітей

         Іграшка може бути небезпечною для дитини, якщо вона:

-         зроблена з неякісної сировини, з використанням шкідливих барвників;

-         не містить відомостей про виробника;

-         не має вказівок про вік дитини, для якої вона призначена;

-         має деталі, якими дитина може порізатися, подряпатися, проковтнути або запхати до носа;

-         розфарбована занадто яскравими, люмінесцентними кольорами;

-         має дистанційне керування або заводна;

-         передбачає застосування гострих предметів або пластикових кульок;

-         тривалий час продавалася на ринку, яку брали в руки багато людей;

-         продається без упаковки;

-         зроблена з деталей, які неміцно з’єднані між собою;

-         має неприємний запах;

-         має довгі шнурки, що можуть під час гри обмотати шию дитині.

Іграшка, небезпечна для психоемоційного здоров’я дошкільника:

-         може налякати дитину;

-         видає різні звуки;

-         несподівано підстрибує, вискакує з коробочки;

-         має злий вираз обличчя;

-         провокує або програмує дитину до агресивної поведінки.

Антиіграшка - це специфічний засіб інформації, що пропагує антицінності.
         Головною в ній є ідея володіння, а не пізнання світу; її зовнішня
привабливість стає важливішою від її творчого розвивального ігрового
застосування.

Антиіграшка зумовлює викривлення системи цінностей:

□    відбувається меркантилізація дитячої свідомості, що виражається в
перебільшеному ставленні до грошей, бажанні бути бізнесменом,
заможним;

□    у дитячій картині світу наростає тенденція до танатизації - мотивів
смерті, загибелі всього живого на землі, знищення природи: на дитячих малюнках з’являються сюжети смерті, вибухів, аварій, катастроф.

5. Вимоги до іграшок

Поради щодо добору іграшки

1.      Впевнитися у відповідності іграшки вікові дитини.

2.       Звернути увагу на безпечність конструкції: відсутність гострих країв, вузьких щілин і отворів, куди можна засунути пальці, довгих мотузок (для наймолодших не довше 15 см). Переконатися у відсутності дрібних, гострих і колючих деталей.

3.       Вибирати іграшку слід разом із дитиною.

4.       Купувати іграшки, які подобаються малюку, і не для кількості, а для якості.

5.       Враховувати різноманітність за призначенням і тематикою (розвиваючі, навчальні, сюжетні).

6.       Пам’ятати, що кожна іграшка повинна бути джерелом дитячої радості і захоплення, мотивом для гри, поштовхом для творчості.

7.       Купуючи іграшку, запитати, чи є сертифікат, який засвідчує якість та безпечність забавки.

8.       Перевірити іграшку на міцність (чи добре приєднані усі дрібні деталі), відсутність ушкоджень.

9.       Спробувати, чи не злущується фарба.

10.  Перевірити, чи немає різкого, неприємного запаху.

11.  У разі купівлі дитячої музичної іграшки (або іншої зі звуками), обов’язково звернути увагу на етикетку. Безпечна шумова межа для іграшки — 85 децибел.

12.  Перевірити неушкодженість упаковки.

         Якщо іграшка не упакована, її купувати не бажано, бо вона, як губка, увібрала шкідливі речовини ззовні, а може і стала «притулком» для збудників важких хвороб: туберкульозної палички, стафілококів, стрептококів.

6. Форми, методи та прийоми виховання інтересу до розвивальних іграшок

         Форми виховання інтересу до розвивальних іграшок:

- проведення занять у дошкільному закладі, на яких діти вчитимуться описувати, малювати та створювати іграшки власноруч;

- проведення ранків, конкурсів;

- створення міні-музеїв, проведення екскурсій;

- створення віртуальних міні-музеїв, проведення заочних екскурсій;

- випуск журналів;

- створення книжок-саморобок про улюблені іграшки.

Методи та прийоми виховання інтересу до розвивальних іграшок:

-         розповідь вихователя про історію створення іграшок, про іграшки, якими гралися діти в далекому минулому;

-         читання літературних творів, персонажами яких є іграшки;

-         художній аналіз фольклорного або літературного твору (аналіз образів іграшок-персонажів);

-         метод реалізації літературного твору з персонажем-іграшкою у театральному, образотворчому мистецтві, музиці;

-         метод літературної творчості (вигадування історій про пригоди іграшок);

-         метод проектів;

-         ігрові методи, організація ігрової діяльності.

7. Практична частина

Проведення студенткою заняття по виготовленню іграшки з тканини.

Тема: «Лялька-мотанка».

III.   Підведення підсумків заняття

IV.    Завдання:

Визначити основні методичні та педагогічні рекомендації вихователям і поради батькам щодо вибору і використання різних видів іграшок відповідно до згаданих вимог.

ПРАВИЛА ВИБОРУ ІГРАШКИ ДТИТИНІ

Пам’ятка для батьків

1.       Впевнитися у відповідності іграшки вікові дитини.

2.        Звернути увагу на безпечність конструкції: відсутність гострих країв, вузьких щілин і отворів, куди можна засунути пальці, довгих мотузок (для наймолодших не довше 15 см). Переконатися у відсутності дрібних, гострих і колючих деталей.

3.       Вибирати іграшку слід разом із дитиною.

4.        Купувати іграшки, які подобаються малюку, і не для кількості, а для якості.

5.        Враховувати різноманітність за призначенням і тематикою (розвиваючі, навчальні, сюжетні).

6.        Пам’ятати, що кожна іграшка повинна бути джерелом дитячої радості і захоплення, мотивом для гри, поштовхом для творчості.

7.        Купуючи іграшку, запитати, чи є сертифікат, який засвідчує якість та безпечність забавки.

8.       Перевірити іграшку на міцність (чи добре приєднані усі дрібні деталі), відсутність ушкоджень.

9.        Спробувати, чи не злущується фарба.

10.   Перевірити, чи немає різкого, неприємного запаху.

11.   У разі купівлі дитячої музичної іграшки (або іншої зі звуками), обов’язково звернути увагу на етикетку. Безпечна шумова межа для іграшки — 85 децибел.

12.   Перевірити неушкодженість упаковки.

Якщо іграшка не упакована, її купувати не бажано, бо вона, як губка, увібрала шкідливі речовини ззовні, а може і стала «притулком» для збудників важких хвороб: туберкульозної палички, стафілококів, стрептококів.