Ознайомлення дітей дошкільного віку з основами безпеки життєдіяльності

 

       Сьогодення актуалізує значення реалізації цього напряму фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі дошкільної освіти.  Змістовий та організацій­но-методичний аспекти такої роботи передбача­ють прищеплення дітям навичок безпечної по­ведінки як у процесі виконання фізичних вправ, так і у спеціально організованій освітній діяль­ності.

     Дитина дошкільного віку з огляду на свої пси­хофізіологічні особливості не здатна самостій­но визначити міру небезпеки, тому на дорос­лих, які перебувають поруч, покладена місія її захисту. Визначено два основні напрями освітньої роботи з безпеки життєдіяль­ності: створення безпечних умов для розвитку здорової особистості та цілеспрямована робо­та з формування доступних дітям навичок без­печної поведінки.

     Орієнтирами в плануванні освітньої роботи у дошкільному закладі відповідно визначених напрямів  є види безпеки.

    Фізична безпека передбачає дотримання дити­ною правил поведінки на вулиці та в природі, на воді, в побуті, з тваринами, птахами та небезпеч­ними рослинами.

   Психологічна безпека орієнтована на збереження стабільності самопочуття і повсякденного життя дитини, задо­волення її особистісних потреб, за­безпечення емоційного комфорту, впевненості у благополуччі, відчуття захищеності, відсутності загроз.

   Соціальна безпека передбачає сформованість у дитини навичок налаго­дження взаємодії з дорослими та одно­літками, нормалізації спілкування задля запобігання виникненню конфліктів, образ, приниження, насилля тощо.

   У сучасних умовах важливо переосми­слити зміст та способи формування в дітей навичок безпечної поведін­ки. Новим і нетиповим для дітей до­шкільного віку є необхідність засво­єння знань про мінну безпеку, дії під час повітряних тривог, поведін­ки в укритті тощо.

Етапи формування навичок безпечної поведінки

1. Підготовчий етап полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про мож­ливі варіанти небезпечних ситуацій. На цьо­му етапі переважатимуть такі форми і методи роботи, як екскурсії, спостереження, цільові прогулянки (якщо в місцевості проживання дітей дозволено відвідування зелених зон), читання творів художньої літератури, розгля­дання ілюстрацій, перегляд контенту медіа-ресурсів, мультфільмів тощо.

2. Основний етап спрямований на формуван­ня елементарних уявлень та вироблення на­вичок безпечної поведінки. Дієвим на цьо­му етапі буде застосування різних видів ігор, зміст та дії яких орієнтовані на засвоєння дітьми елементів безпеки життєдіяльності, бесід, складання описових та творчих розпо­відей, розучування вправ, віршів, виконання трудових доручень тощо.

3. Практичний етап дає змогу закріпити набу­ті дітьми знання та навички в повсякденні. Ефективним є моделювання навчально-ігро­вих ситуацій, у яких діти мають можливість продемонструвати навички безпечної по­ведінки. Цьому допоможе розв'язання про­блемних ситуацій, творчих завдань, ство­рення образів за допомогою різних засобів, пошуково-дослідницька діяльність.

      Дорослі мають усвідомлювати, що різноманітні заходи є складниками процесу допомоги дитині у становленні її суб’єктивності, самоствердженні, фізичному, інтелектуальному, емоційно-вольовому розвитку. У реалізації цього завдання важлива солідарна відповідальність батьків і вихователів, яка ґрунтується на засадах партнерської взаємодії.

      Отже, плануючи зміст роботи в закладі дошкільної освіти, слід розглядати її як цілісну систему виховних впливів на дітей, що охоплює всі компоненти освітнього процесу. Педагоги мають повсякчас дбати про дотримання умов здоров’язбереження і усвідомлювати, що заходи зі збереження життя і здоров’я повинні пронизувати всі види діяльності в закладі дошкільної освіти та вдома.