Здобуття якісної освіти на всіх рівнях, в усіх освітніх ланках, усім дітям
без обмежень та винятків забезпечує інклюзивна освіта як система освітніх
послуг, що базується на визнанні рівноправності та врахуванні розмаїтості
дітей, маючи нормативно-правове підґрунтя недискримінаційного характеру,
шляхом упровадження інклюзивного навчання на основі особистісно
орієнтованої освітньої моделі. Закон України «Про овіту» визначає, що особа з
особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової чи
тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на
освіту. Тож, дитина, яка перебуває в групі зі здоровими однолітками, набуває
комунікативних та соціальних навичок відповідно до її віку, а спільні заняття
сприяють концентрації її уваги, посиленню мотивації до навчання, набуттю
умінь, потрібних для успішного самостійного життя в суспільстві.
Забезпечує інклюзивну освіту дітям з особливими освітніми потребами
інклюзивний заклад дошкільної освіти, який залучає батьків, співпрацює з
фахівцями для надання спеціальних послуг дитині, адаптує освітні програми,
середовище, методи та форми освітньої діяльності, використовує наявні
ресурси [2].
Інклюзивне освітнє середовище – це не лише підготовлені засоби
пересування, а і умови, атмосфера і дії, спрямовані на те, щоб кожна дитина
відчувала себе комфортно і могла реалізуватися як особистість.
Безперечно, умовами, які слід вивчити при прийнятті рішення про
розгортання інклюзивної практики в освітньому закладі, є:
− наявність родин з дітьми, що мають особливі потреби;
− психологічна готовність керівника і колективу закладу до інклюзії –
ознайомлення з основними цінностями, цілями та методиками організації
інклюзивної практики та їх підтримка;
− наявність у закладі відповідних фахівців (дефектологів, психологів,
логопедів, тьюторів тощо) або фахівців з центрів психолого-педагогічного
розвитку та корекції, психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги;
− наявність спеціальних умов для навчання і виховання дітей з обмеженими
можливостями здоров’я, в тому числі безбар’єрного середовища;
– добір та створення засобів і методів освітньої та корекційної діяльності,
оцінки результатів;
– можливість підвищення кваліфікації педагогів.
Разом з тим, інклюзивний заклад дошкільної освіти повинен спрямовувати
свою діяльність, яка проходить у кілька етапів, на вирішення таких завдань, як:
– створення комфортного простору для всіх учасників освітнього процесу;
– створення середовища, що сприяє гармонійному розвитку особистості;
– формування толерантного співтовариства дітей, батьків, персоналу та
соціального оточення;
– створення педагогічної системи, центрованої на потреби дитини та її сім’ї;
– формування міждисциплінарної команди фахівців, які організовують освітній
процес.
Для забезпечення ефективності навчання дітей з особливими освітніми
потребами, які отримують освіту в умовах інклюзивного середовища в закладі
дошкільної освіти, формується команда психолого-педагогічного супроводу.
Психолого-педагогічний супровід є системою комплексних заходів,
спрямованих на організацію освітнього процесу та розвиток дитини, як
передбачено індивідуальним планом розвитку.
Завданнями команди психолого-педагогічного супроводу є:
1. Здійснення збору інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси,
труднощі та освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу
виконання індивідуального плану розвитку.
2. Визначення напрямків психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових
послуг, які можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновків
інклюзивно-ресурсного центру, а також забезпечення їх надання.
3. Розроблення індивідуальних планів розвитку для кожної дитини та
моніторинг їх виконання.
4. Надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з
організації інклюзивного навчання.
5. Створення належних умов для успішної інтеграції дітей в освітнє
середовище.
6. Проведення консультативної роботи з батьками дітей з особливими освітніми
потребами щодо їхнього розвитку, навчання та виховання.
7. Проведення інформаційно-просвітницької роботи серед педагогічних
працівників, батьків і дітей щодо недопущення дискримінації і порушення
прав дитини та формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей
з особливими освітніми потребами.
Команда психолого-педагогічного супроводу формується з урахуванням
освітніх потреб дитини з особливими освітніми потребами. Постійні учасники
включають директора, вихователів, асистента вихователя, практичного
психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда, вчителя-реабілітолога та
батьків чи законних представників дитини з особливими освітніми потребами.
Важливою вимогою до вихователів є освоєння індивідуального підходу, який
застосовують у своїй професійній діяльності фахівці (психологи, логопеди,
дефектологи).
Основне керівництво командою супроводу покладається на директора,
який відповідає за виконання завдань та розподіл обов’язків між її членами.
Крім того, згідно з висновком ІРЦ, фахівці команди супроводу мають
визначити Індивідуальний навчальний план та скласти Індивідуальну програму
розвитку для дитини з ООП протягом двох тижнів з моменту початку
навчального процесу. Ці документи підлягають узгодженню з батьками та
затвердженню керівником закладу освіти. [3; 4]
Для реалізації цілей інклюзії в дошкільному закладі працюють фахівці
різних профілів – психологи, дефектологи, логопеди, вихователі, асистенти
вихователів, педагоги додаткової освіти, медичні працівники. Варто
вибудовувати різні схеми організації взаємодії фахівців, які залежатимуть від
складу дітей інклюзивної групи та визначатимуться поєднанням індивідуальних
освітніх планів і освітньої програми.
З метою охоплення варіативними формами навчання і виховання дітей з
різними стартовими можливостями створюється інклюзивний освітній простір.
Існує система структурних підрозділів таких, як Центр ігрової підтримки
розвитку, Консалтинговий центр, Лекотека, Служба ранньої допомоги, група
розвитку «Особлива дитина» для дітей від 0 до 7 років, що з якихось причин не
можуть відвідувати дошкільну групу в режимі повного дня. Дошкільний заклад
може обрати ті структурні підрозділи, які найбільше відповідають наявним у
ньому умовам.
Отже, успішність реалізації інклюзивної практики в дошкільному закладі
залежить від рівня інклюзивної культури, якісного менеджменту і стратегічного
планування, достатній, підготовлений персонал, створення розвивального
середовища для малечі, доступна інформаційна, матеріально-технічна база та
інфрактура, фінансування, яке покриває потреби закладу. Неможливо уявити
процес створення відкритого демократичного суспільства без запровадження
інноваційних освітніх систем, які віддзеркалюють цей процес. Інклюзивна
освіта як соціальний та освітній феномен стає невід’ємним складником
освітнього процесу України.
Комментариев нет:
Отправить комментарий