УСМІШКА ЯК ПРОФЕСІЙНА ЯКІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ
Ткаченко Л. М.
У своїй роботі педагоги використовують
десятки прийомів, методів та форм навчання: пояснення, демонстрації,
інструкції, вказівки, тестування, керування тощо. Та є одна важлива річ, про
яку ми нерідко забуваємо, — усмішка.
Без усмішки педагога згасає в очах дітей світло
радості пізнання. Вихователь без усмішки - чужинець для дітей.
Що може сотворити енергія
усмішки, наповнена добрими почуттями? Чимало. Усмішка:
– поліпшує настрій того,
хто усміхається, і того, кому вона адресована;
– робить нас більш
терпимими;
– підсилює довіру людей
одне до одного;
– допомагає досягти порозуміння;
– гасить ворожнечу і
неприязнь;
– надихає людей на добрі
діяння;
– робить життя гарним і
радісним.
Хтось скаже: усмішка — дрібничка порівняно
із сучасними потужними засобами навчання. Шалва Амонашвілі відповідає: якщо
усмішка дарує дитині більш потужний життєвий імпульс, ніж усі принципи та
методи разом, — хіба це дрібниця?
Скажуть: але ж усміхнеться педагог дітям
чи ні, залежить від його характеру і настрою. Амонашвілі відповідає: від
педагога насамперед залежить його характер і настрій, на те він і педагог.
Скажуть: але ж не можна примусити його
всміхатися дітям! Амонашвілі відповідає: хіба хтось змушував його бути
педагогом?
Дитина не в змозі сама створити умови,
що допоможуть їй розкрити свою суть, свій потенціал. Для цього їй потрібні
дорослі — батьки, вихователі, учителі. Але дорослі бувають різні: суворі й
лагідні, веселі й серйозні, відкриті й емоційно холодні, стримані, усміхнені й
не схильні усміхатися.
Усмішка здатна виражати
різні спектри емоцій.
Щира усмішка йде тільки від доброго серця і буває
дружня, привітна, підбадьорлива, радісна, схвальна, лагідна, співчутлива,
захоплена, усмішка згоди і єднання, любові та розуміння.
Усмішка любові та розуміння допомагає
малюкові довіритись дорослому і розкритися. Та що буде, коли щиру усмішку
замінити сурогатом — посмішкою вдаваною, байдужою, зневажливою, лукавою,
самовдоволеною? Чим живитимуть душу дитини такі сурогати?
Усмішка - це особливий вияв мудрості. Але мудрість
не в тому, щоб безперервно усміхатися, а в здатності серцем відчути, з ким,
коли і яким відтінком спектра усмішки поділитися, щоб дитина пережила радість,
полегшення, успіх, заспокоєння - те, що їй потрібно в певний момент.
Педагог з усмішкою на обличчі
випромінює енергію добра і надії. І хіба не така людина має бути поряд із
дошкільнятами?
Доречними стануть і слова Шалви
Амонашвілі:
“Я - педагог, і тому мені потрібна усмішка не проста,
скажімо, добродушна або ввічлива. Мені потрібні особливі усмішки: такі само
різні, як діти, і такі само різні, як зміна настроїв кожного. Я маю усміхнутися
дитині усмішкою, яка потрібна тільки їй і тільки зараз”.
Комментариев нет:
Отправить комментарий