ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ТА ОФОРМЛЕННІ ЛИСТІВОК

Виховання творчої особистості – одне з найважливіших соціальних завдань, які покликані розв'язувати всі ланки освіти. Широкі можливості для проникнення дошкільнят у творчий процес дає художня праця. Залучаючи до неї дитину, вихователь не лише сприяє її психічному розвитку і становленню особистості, а й спонукає до відтворення прекрасного.

Заняття з художньої праці є однією з основних форм навчання дошкільнят трудовим діям. Головне їхнє значення полягає у:

-         розширенні знань дітей про навколишній світ і речі, створені людьми у про­цесі праці;

-         формуванні морально-естетичних уявлень;

-         розвиткові сенсорних здібностей, творчої уяви і фантазії;

-         удосконаленні навичок мовної культури;

-         виробленні трудових умінь;

-         навчанні планувати, організовувати і контролювати свою роботу;

-         працювати самостійно, дотримуватися культури та естетики праці;

-         розвитку творчих здібностей, нахилів та інтересів.

Правильно організована художня праця у дошкільному закладі і вдома, стимулює бажання працювати, формує духовні й фізичні сили дошкільника. Усе це є доброю підготовкою до подальшого успішного навчання в школі.

Як і всі інші, заняття з художньої праці мають розвивальний характер. Дошкільнята набувають знань про різні види матеріалів, їхні властивості, засво­юють відповідну термінологію. Розглядаючи взірці виробів (зокрема виготовлення листівок), вони обстежують їхню форму, колір, характеризують будову та співвідношення деталей, визнача­ють спосіб виготовлення. А це вимагає від дитини цілеспрямованого спостере­ження, осмислення структурних елементів виробу, напруження пам'яті, усвідом­лення самостійних дій. Відбувається процес розширення уявлень про на­вколишній світ, активізується розумова діяльність.

Водночас із удосконаленням та розвитком психічних процесів розвивається мовлення. Заняття з художньої праці дають можливість                            відучити від користуван­ня загальними словесними означеннями, давати більш точну характеристику предметам, матеріалам та їхнім властивостям. Коротка доступна і цікава інфор­мація про матеріали, не лише поглиб­лює знання, підсилює емоційне сприймання, а й збільшує запас слів новими поняттями (пап'є-маше, вовна, макраме, оригамі та ін.). Розглядаючи взірець, закріплюються деякі просторові й математичні поняття, а при описі різних дрібних пред­метів, зроблених власноручно, діти привчаються використовувати конкретніші словесні вирази. Мова збагачується епітетами, порівняннями, вдосконалюються граматична будова і зв'язне мовлення (при описуванні зразків, аналізі та оцінюванні невеликих предметів).

Художня праця благотворно впливає і на розвиток сенсомоторики – узгодже­ності в роботі очей і рук, удосконалює координацію рухів. Водночас, обстежую­чи предмет або матеріал, дитина набуває чуттєвого досвіду, що відіграє велику роль у пізнанні довкілля. Спочатку предмет сприймається очима загалом, надалі обстеження предмета рукою і поглядом супроводжується аналізом основних ча­стин. На наступному етапі виділяються дрібніші деталі та їхні пропорційні співвідношення. Наприкінці відбувається повторне цілісне сприймання предмета чи матеріа­лу. Таким чином, малятам пропонується система узагальнених дій на пізнання предметів, матеріалів та їхніх властивостей, пропорційних співвідношень ціло­го і його частин. Чим ширшою буде орієнтація дітей у цьому, тим скоординованішими, чіткішими і впевненішими будуть рухи, вдосконалюватимуться тру­дові вміння і навички, більше розвиватимуться творчі здібності.

Для успішного розвитку творчих здібностей на занятті з художньої праці доцільно продумувати і творчі завдання при виготовленні листівок. Спочатку розглядаються різноманітні дрібні предмети, виготовлені власноручно, як взірці. Вихователь запитує дітей про матеріал, з якого вони виготовлені, його власти­вості, про послідовність роботи, пропонує знайти кілька варіантів виготовлення, подумати над декоруванням. Завершальний етап такої роботи – поява нових про­дуктів дитячої діяльності. Саме на цьому етапі дитина   починає цікавитись які­стю своєї продукції, намагається зробити її якнайкраще, відчуває задоволення від виконаної роботи.

Освітньо-виховний потенціал розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку полягає у можливості набуття дітьми цілісних знань, у підвищенні мотивації дошкільників до здобуття додаткової інформації, опануванні найважливішими методами наукового пізнання (висунути та обґрунтувати задум, самостійно сформулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації тощо) та навиками пошуково-дослідницької роботи.