Дитина з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (Закон України «Про освіту» №2145-VII від 05.09.17р.)
Відповідно до розуміння інклюзивної освіти та міжнародних документів (Міжнародна стандартна класифікація
освіти (ISCED) розроблена ЮНЕСКО), до категоріїї «діти з особливими освітніми
потребами» відносять:
−
дітей з порушеннями
психофізичного розвитку;
−
дітей з інвалідністю;
−
дітей із родин переселенців;
−
дітей-іноземців (з особливими
мовними потребами, які не вивчали й не розуміють мову країни);
−
обдарованих дітей;
−
дітей-представників
національних, релігійних менш;
−
дітей із сімей зі складними
життєвими обставинами;
−
дітей-сиріт та ін.
Труднощі дітей з особливими потребами пов’язані не лише з відчуттями
фізичного обмеження і дискомфорту, переживанням втрати своїх можливостей, але й
з «багажем» того негативного ставлення, з яким стикається людина у
своєму найближчому оточенні. Уявлення
про дитину з особливими потребами, як про людину, яка багато чого не може
робити, потребує допомоги інших – викликає найчастіше почуття жалю. Це заважає
дитині включатися в активну соціальну взаємодію.
Умови успішної соціалізації дитини з
ООП:
−
раннє виявлення
порушень і проведення корекційної роботи з перших місяців життя;
−
готовність батьків
допомагати дитині протягом усіх років інтегрованого навчання;
−
супровід вихованця
командою супроводу здатною надавати консультативну допомогу педагогам і
батькам;
−
можливість
отримувати інклюзивну освіту за місцем проживання дитини;
−
наявність
спеціальних освітніх програм і посібників;
−
орієнтація на
дитину;
−
матеріально-технічне
забезпечення освітнього процесу;
−
система взаємодії
фахівців, батьків, педагогів, служб ІРЦ, тобто наявність оптимальної системи
комплексного супроводу дітей з ООП.
Інтеграція
означає «відновлення цілого». Інтегрування дітей з ООП до освітніх закладів це світовий
процес до якого долучені всі високорозвинені країни, в основі концепції
інклюзії лежить дотримання принципів прав дитини на використання всіх
можливостей які пропонує суспільство.
Інклюзія – «приналежність або включення»,
тобто тут індивідуальність кожної людини розглядається як норма, люди не
діляться на групи відповідно своїх особливостей. В освіті інклюзія виступає
за право кожної дитини, незалежно від індивідуальних переваг і недоліків, брати
участь в житті суспільства нарівні з іншими і вчитися в одному освітньому
середовищі з однолітками, а не в спеціалізованих освітніх закладах.
Інклюзія
виходить із того, що право всіх дітей на спільну освіту і виховання потрібно
реалізовувати, попередньо провівши ряд реформ.
Інклюзія забезпечує:
−
визнання рівної
цінності для суспільства всіх дітей;
−
подолання бар’єрів
на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх дітей, а не тільки дітей
з особливими освітніми потребами;
−
аналіз і вивчення
спроб подолання бар’єрів і покращення доступності навчальних закладів для
окремих категорій дітей. Проведення реформ і змін, спрямованих на користь усіх;
−
переконання, що
відмінності між дітьми – це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не
перешкоди, які необхідно долати;
−
визнання прав
дітей на отримання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, що
розташовані за місцем проживання;
−
покращення ситуації
у школах(дошкільних закладах) у цілому як для учнів(дітей), так і для
педагогів.
−
визнання ролі шкіл
не тільки в підвищенні академічних показників учнів, а й у розвитку місцевих
громад;
−
розвиток
партнерських відносин між школами і місцевими громадами;
−
визнання того, що
інклюзія в освіті – це один з аспектів інклюзії в суспільстві.
Переваги інклюзивної освіти
Для дітей з ООП
Завдяки
цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний,
соціальний та емоційний розвиток дітей.
Ровесники
є прикладом для наслідування.
Оволодіння
новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
Освітній
процес проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
У
дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.
Для інших дітей
Вчаться
природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей,
налагоджувати і підтримувати дружні стосунки з дітьми, які відрізняються від
них.
Вчаться
співробітництву.
Вчаться
поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
Для педагогів та фахівців
Вихователі
інклюзивних груп краще розуміють індивідуальні особливості дітей та
оволодівають різноманітними педагогічними технологіями, що дає їм змогу
ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням індивідуальних особливостей
дитини.
Спеціалісти
(медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей
більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.
«Про затвердження Порядку організації інклюзивних груп
у закладах дошкільної освіти» ( 28 липня 2021 року)
Діти з ООП
здобувають дошкільну освіту відповідно до державного стандарту дошкільної
освіти як і всі діти, проте за допомогою найбільш прийнятних методів, що
враховують їхні потреби та можливості.
Запроваджено 5
рівнів підтримки: від труднощів І ступеня прояву (незначні чи поодинокі) у
дітей, яким надаватиметься підтримка першого рівня (визначається та надається у
закладі освіти), до труднощів V, найтяжчого ступеня прояву, тобто дітям
надаватиметься підтримка другого-п’ятого рівня (визначається фахівцями ІРЦ та
зазначається у Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку
дитини).
Кількість дітей з ООП тепер визначається за рівнями
підтримки:
− не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня
підтримки;
− не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;
− не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.
Якщо інформація
про рівень підтримки, якої потребує дитина, не міститься у висновку ІРЦ, то
вона розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до
рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.
Для дошкільнят,
труднощі у яких було виявлено під час навчання в закладі дошкільної освіти, за
рішенням закладу освіти може надаватись підтримка першого рівня. Для цього за
письмовою заявою батьків керівник дитсадка утворює команду
психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки. Якщо ж
зусиль закладу буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога,
заклад рекомендуватиме батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної
психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.
Для всіх дітей
з особливими освітніми потребами, незалежно від визначеного рівня підтримки,
команда психолого-педагогічного супроводу складає індивідуальну програму
розвитку, а для тих дошкільнят, які цього потребують, – індивідуальний
навчальний план.
Таким чином, на основі аналізу існуючих
проблем у реалізації інклюзивної освіти в ЗДО, необхідна побудова певної моделі
інклюзії в даних установах. Що, в свою чергу, дасть можливість, з одного боку,
батькам скористатися правом своїх дітей на доступність дошкільної освіти, з
іншого – надасть можливість ЗДО реалізувати дане право. Побудова такої моделі
має спиратися на кращий досвід дошкільних закладів в області реалізації
інклюзивної освіти та враховувати різноманітні індивідуальні особливості дітей
з ООП.
Комментариев нет:
Отправить комментарий