ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Спеціальність «Дошкільна освіта»

Педагогіка – І курс

18.03.2020 – Розумове виховання дітей дошкільного віку.
Характеристика понять «розумовий розвиток», «розумове виховання». Показники розумового розвитку дитини.
Розвиток теорії розумового виховання дітей.

25.03.2020 – Мета та завдання розумового виховання дітей дошкільного віку. Зміст і засоби розумового виховання.
Особливості розумової активності дітей дошкільного віку. Запитання дітей, їх особливості (аналіз даних педагогічної практики).
Зміст та обсяг знань про навколишнє у дітей різних вікових груп (аналіз програмових завдань).

01.04.2020 – Сенсорне виховання дошкільників. Поняття про сенсорний розвиток дитини, сенсорне виховання. Сенсорні еталони, їх характеристика. Завдання і зміст сенсорного виховання.

08.04.2020 – Загальні засади морального виховання. Поняття про мораль, моральний розвиток, моральне виховання, моральну культуру.

Значення морального виховання у всебічному розвитку дітей дошкільного віку. Розвиток теорії морального виховання.

15.04.2020 – Методи морального виховання, основні вимоги до них.

Методи формування моральної поведінки, методи формування моральної свідомості, методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки, їх характеристика.

Засоби морального виховання, їх характеристика.

Моральне виховання в процесі спілкування з дорослими, у грі, у трудовій діяльності, в процесі навчання.

22.04.2020 – Виховання основ гуманізму

Сутність поняття гуманізму. Завдання виховання у дошкільників гуманного ставлення до оточуючих.

Шляхи і засоби виховання гуманних почуттів дошкільників. Методи виховання гуманної поведінки, їх характеристика.

Основи соціальної компетентності дитини, її складові.

29.04.2020 – Виховання патріотизму. Основні напрями патріотичного виховання. Засоби і методи патріотичного виховання дошкільників.

Шляхи формування у дітей любові до Батьківщини.

Формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід, краєзнавство; ознайомлення з явищами суспільного життя; формування знань про історію держави, державні символи; ознайомлення з традиціями і культурою свого народу; формування знань про людство.

Народознавство як складова частина патріотичного виховання.

06.05.2020 – Поняття колектив, колективізм. Етапи розвитку дитячого колективізму. Виховання у дошкільників колективних почуттів.

Методика виховання колективізму у дітей різних вікових груп.

Виховання дружби між дітьми.

Педагогічні умови розвитку гуманних взаємин дітей дошкільного віку. Вплив суспільної думки на поведінку дітей.

13.05.2020 – Виховання у дітей культури поведінки.

Поняття «культура поведінки», «етикет», «навички моральної поведінки», «правила поведінки». Завдання виховання у дітей культури поведінки. Зміст культури поведінки у дітей дошкільного віку (аналіз програми).

Методика виховання навичок моральної поведінки у різних вікових групах. Умови виховання моральної поведінки.

Виховання вольової поведінки у дітей дошкільного віку.

Причини і прояви негативізмів у поведінці дитини.

Природа вередування та упертості, запобігання порушень вольової сфери дитини.

Педагогіка – ІІ курс

16.03.2020 – Організація роботи закладу дошкільної освіти.

Дошкільний заклад, його структура, значення для життєдіяльності дитини дошкільного віку. Основні документи, що визначають організацію роботи ЗДО. Порядок відкриття ЗДО згідно педагогічних вимог. Фінансування закладу, підбір штату, кошторис.

18.03.2020 – Організація прийому дітей. Документація дошкільного закладу. Педагогічний колектив, його склад. Вимоги до створення сприятливого психологічного клімату в колективі.

25.03.2020 – Вихователь ЗДО, вимоги до вихователя як до особистості, його педагогічної майстерності. Система підготовки вихователя, шляхи підвищення кваліфікації. Атестація педагогічних кадрів.

30.03.2020 – Завідувач ЗДО – організатор і керівник. Вимоги до особистості та кваліфікації завідувача. Зміст роботи завідувача ЗДО, його основні функції.

01.04.2020 – Планування і облік роботи завідувача ЗДО, нормативно-правова база.

Ознайомлення з нормативними документами, які визначають організацію роботи ЗДО. Документація ЗДО.

08.04.2020 – Система керівництва дошкільним вихованням в Україні.

Керівництво методичною роботою ЗДО, її зміст та основні форми.

Родинна педагогіка – ІІ курс

Провідні напрямки родинного виховання

13.03.2020 –  Фізичний розвиток дітей в сім’ї. Піклування про здоров'я та фізичний розвиток дітей в сім’ї.

20.03.2020 – Розумове та духовно-моральне виховання.

Шляхи і засоби розумового виховання в сім’ї.

Основні напрямки духовно- морального виховання в сім’ї.

27.03.2020 – Трудове та естетичне виховання дітей в сім’ї.

Традиції трудового виховання в сім’ї. Погляди родини на красу та залучення дітей до прекрасного. Народна педагогіка про виховання.

03.04.2020 – Батьківські помилки, їх причини та шляхи запобігання у родинному вихованні.

Об’єктивні та суб’єктивні причини, їх характеристика.

10.04.2020 – Родинні звичаї, традиції, свята як засіб виховання, їх характеристика

Основи педагогічної майстерності – ІІ курс

18.03.2020 – Методи педагогічного впливу в професійній діяльності вихователя ЗДО, їх характеристика.

25.03.2020 – Методи формування свідомості особистості, організації діяльності дітей, спілкування, методи стимулювання, їх характеристика.

Аналіз їх використання у практичній педагогічній діяльності.

01.04.2020 – Професійна етика вихователя ЗДО, етика взаємин.

Соціально-психологічний клімат колективу.

08.04.2020 – Самовдосконалення вихователя дошкільного навчального закладу, основні вимоги до складання програми самовдосконалення.

Складання програми самовиховання на основі самоаналізу.

  

Педагогічна психологія – ІІ курс

16.03.2020 – Психологія сімейного виховання, її складові, характеристика.

23.03.2020 – Психологічні особливості перевиховування та психокорекції.

30.03.2020 – Адаптація педагога до умов професійної діяльності. Індивідуальний стиль діяльності педагога (вихователя).

06.04.2020 – Психологічна служба в системі освіти, її значення, завдання і зміст.

Логопедія – ІІ курс

18.03.2020 – Недорозвинення мовлення, характеристика, причини виникнення. Рівні мовного недорозвитку.

Алалія, афазія, їх характеристика причини виникнення. Відмінність алалій від затримки мовного розвитку.

25.03.2020 – Порушення темпу і ритму мови несудоржного характеру. Брадилалія, заїкання, відмінність зупинок судоржного характеру. Спрямованість корекційної роботи при тахілалії, брадилалії та зупинках несудоржного характеру.

Заїкання, його характеристика, причини виникнення та прояви заїкання у дітей. Комплексний метод подолання заїкання.

01.04.2020 – Порушення читання і письма, причини, форми, ступені порушень. Специфічні помилки читання та письма у дітей, їх характеристика. Зв'язок порушення читання і письма з порушенням мови, слуху, зору.

08.04.2020 – Спільна робота дитячої установи і сім’ї з попередження і усунення мовних вад. Робота вихователя з батьками, її зміст і форми. Зв'язок і наступність у роботі вихователя і логопеда. Індивідуальний підхід до дітей-логопатів.

Основи наукових досліджень - ІІ курс

Підготовка виступів, презентацій до захисту курсових робіт відповідно до вимог.

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗІЇ
В ДОШКІЛЬНІ ЗАКЛАДИ РІЗНИХ ТИПІВ

Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже, й мож­ливість реалізувати це право в усіх державних освітніх закладах незалежно від статі, раси, націо­нальності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання тощо. Діти з особли­вими потребами мають право на задоволення своїх потреб так само, як і всі інші члени суспільства.

Інклюзивна освіта передбачає особистісно орі­єнтовані підходи, методи навчання для кожної ди­тини з урахуванням її особливостей, здібностей, психофізіологічних порушень. Це – гнучка систе­ма, де враховуються потреби всіх дітей, не тільки з проблемами розвитку, а й різних етнічних, со­ціальних груп, різної статі, віку. Система навчання підлаштовується під дитину, а не дитина під сис­тему, тож переваги дістають усі вихованці. Діти з особливими потребами можуть перебувати в групі повний час або частково, навчаючись з підтримкою і за індивідуальним навчальним планом.

Перебування в групі зі здоровими однолітками дає дитині можливість набувати комунікативних та соціальних навичок відповідно до її віку, спільні заняття сприяють концентрації її уваги, посиленню мотивації до навчання.

Досвід перебування в інклюзивній групі – добре підґрунтя для подальшої освіти та набуття вмінь, конче потрібних для успішного самостійного життя в суспільстві. Перший етап введення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітнього простору здійснюється в дошкільному закладі.

Включення таких дітей у педпроцес  закладу змі­нює насамперед установки дорослих: у всіх дітей є особливості, а не тільки у дітей з особливи­ми освітніми потребами. Дотепер у педагогічній практиці цим особливостям не завжди приділялася належна увага. Особливості «особливих» дітей не помічати неможливо – доводиться змінювати пед­процес, щоб професійно розв’язувати проблеми їх освіти разом з іншими. Водночас, створюючи спе­ціальні особливі умови для «особливих» дітей, пору­шується принцип рівних прав для інших вихованців. Тому слід навчитися працювати, враховуючи ін­дивідуальні особливості кожного. Освіта з урахуванням індивідуальних від­мінностей дітей потребує створення нових форм та способів організації освітнього процесу. Тут потріб­ний постійний творчий пошук, внесок від кожного. До педпроцесу залучаються всі його учасники – педагоги, батьки, діти, адміністрація.

На жаль, доводиться констатувати: нині мало хто в нашій країні готовий до повноцінного впровадження моделі інклюзивної освіти через недостатню кваліфікацію кадрів, відсутність норма­тивної бази, досить високу витратність процесу. Тож сучасний етап слід розглядати як перехідний і рухатися дуже обережно, обмірковуючи кожний крок, аналізуючи умови та добираючи оптимальні засоби для реалізації інклюзії у практиці.

На сучасному етапі становлення інклюзивної освіти  також важливо спиратися на досвід інтегративної освіти, на спеціалізовані заклади, які накопичили досвід роботи з дітьми з особливими освітніми по­требами, оскільки тут працюють фахівці, створено спеціальні умови та методики, орієнтовані на вра­хування індивідуальних особливостей дітей. Ці за­клади треба розглядати як ресурс для тих, хто хоче включитися в інклюзію. Варто продумати спеціальні заходи з налагодження взаємодії між загальноос­вітніми та спеціалізованими закладами.

Принципи дошкільної інклюзивної освіти

Принцип індивідуального підходу пе­редбачає вибір форм, методів і засобів на­вчання та виховання з урахуванням індивіду­альних освітніх потреб кожної дитини в групі. Індивідуальні програми розвитку ґрунтуються на діагностиці функціонального стану дитини й припускають вироблення індивідуальної стра­тегії розвитку конкретного вихованця. Індиві­дуальний підхід передбачає не тільки увагу до потреб дитини, але й надає їй самій можли­вості реалізувати свою індивідуальність.

Принцип підтримки самостійної актив­ності дитини. Реалізація цього принципу дає змогу формувати соціально активну особис­тість, яка є суб’єктом свого розвитку та соці­ально значущої діяльності. Якщо активність – цілком прерогатива дорослих, формується так звана «навчена безпорадність» – феномен, коли дитина очікує зовнішньої ініціативи, сама лишаючись пасивною. Це стосується і батьків дітей з особливими потребами. Батьки мо­жуть сподіватися на допомогу або активно до­магатися пільг від держави, ігноруючи власні можливості участі у соціальному житті.

Принцип активного залучення в освітній процес усіх його учасників передбачає створення умов для розуміння та прийняття одне одного з метою досягнення плідної взаємодії на гуманіс­тичній основі. Інклюзія – активне включення дітей батьків і фахівців у спільну діяльність.

Принцип міждисциплінарного підходу. Різ­номанітність індивідуальних характеристик дітей диктує необхідність комплексного, міждисциплі­нарного підходу до методів та засобів виховання й навчання. Фахівці (вихователь, логопед, соціальний педагог, психолог, дефектолог, за участю старшого вихователя), що працюють у групі, регулярно здій­снюють діагностику дітей та складають в результаті обговорення освітній план дій, розрахований як на конкретну дитину, так і на групу в цілому.

Принцип варіативності в організації проце­сів навчання і виховання. Включення в інклюзив­ну групу дітей з різними особливостями розвитку передбачає наявність варіативного розвивального середовища, тобто відповідних розвивальних та дидактичних посібників, засобів навчання, безбар’єрного середовища, варіативної методич­ної бази та здатність педагога до застосування різ­номанітних методів і засобів роботи як загальної (дошкільної), так і спеціальної педагогіки.

Принцип партнерської взаємодії із сім’єю. Завдання фахівця – встановити довірчі партнерські взаємини з рідними дитини, домовитися про спіль­ні дії, уважно ставитися до їхніх запитів.

Принцип динамічного розвитку освітньої моделі дошкільного закладу. Модель дошкільного закладу, включаючи нові структурні підрозділи, фахівців, розвивальні методи і засоби, може змінюватися.

Впровадження інклюзії  вимагає врахування особливостей різних типів закладів дошкільної освіти.

Дошкільний  заклад компенсуючого типу – за­клад, який відвідують діти однієї категорії, працю­ють фахівці, є спеціально організоване предметно- розвивальне середовище.

Для реалізації інклюзивної практики в такому закладі можливі різні форми соціальної інклюзії – створення на базі садка додаткових освітніх послуг, які можуть відвідувати діти вікової норми; залучення родин, у яких є діти з особливими потребами, до соціальних програм міста (відвідування театрів, музеїв, цирку, організація конкурсів, фестивалів, створення дитячо-батьківських клубів тощо).

Дошкільний заклад комбінованого типу – заклад, у якому виховуються діти різних категорій і діти ві­кової норми, працюють фахівці, є спеціально орга­нізоване предметно-розвивальне середовище.

У дошкільних закладах такого типу можна ство­рювати комбіновані групи – аналог інклюзивних груп, законодавчо визначивши для них штати, фі­нансування, освітні програми. Всі інші дії з реалі­зації інклюзії можна чинити за аналогією з дошкіль­ним закладом компенсуючого типу.

Дошкільний заклад, у якому діють спеціальні служби (Лекотека, Служба ранньої допомоги, Кон­салтинговий центр). У такому закладі фахівці пра­цюють з дітьми різних категорій, створено відповід­не предметно-розвивальне середовище.

Інклюзія реалізується через створення варіа­тивних умов для різних дітей: індивідуальні форми роботи з дітьми, дитячо-батьківські групи, консуль­тації батьків, групи для батьків, дитячі групи як корот­кочасного, так і 10, 12, 14-годинного перебування. У закладі має бути забезпечений медико-психолого-педагогічний супровід дітей та їхніх батьків си­лами залучених до служб відповідних фахівців.

Масовий дошкільний заклад, у якому є групи розвитку «Особлива дитина». У спеціальних гру­пах, як передбачено штатним розписом, працюють фахівці з дітьми різних категорій.

Дошкільні заклади з групами розвитку «Особ­лива дитина» подібні за моделлю до закладів зі службами, оскільки також пропонують різні освітні послуги залежно від освітніх потреб «особливих» ді­тей. Істотно, що для таких груп передбачені фахів­ці, здатні забезпечити освітні потреби «особливих» дітей. Інклюзія передбачає участь дітей у спільних заходах, взаємні відвідування груп дітей, об’єднання дітей на заняттях з додаткової освіти в підгрупах.

Дошкільні заклади, в яких відкривають інклюзивні групи, можуть брати у штат фахівців, які забезпечуватимуть освітні потреби «особливих» дітей. Сама інклюзивна група має реалізувати різнорівневі освітні програми та програми із соціалізації дітей.

Заклади дошкільної освіти, де є по двоє-троє дітей з особ­ливими потребами, але які за складом не можуть відкрити інклюзивні групи, можуть скористатися по­слугами фахівців психолого-педагогічних, медико- соціальних центрів, фахівців спеціалізованих до­шкільних закладів, які забезпечать консультування з питань діагностики та складання освітніх планів для дітей з особливими потребами.

Підготувала викладач спеціальності

«Дошкільна освіта» Л. М. Ткаченко