ІНКЛЮЗИВНЕ ДОШКІЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

          Дитина з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (Закон України «Про освіту» №2145-VII від 05.09.17р.)

Відповідно до розуміння інклюзивної освіти та міжнародних документів (Міжнародна стандартна класифікація освіти (ISCED) розроблена ЮНЕСКО), до категоріїї «діти з особливими освітніми потребами» відносять:

−    дітей з порушеннями психофізичного розвитку;

−    дітей з інвалідністю;

−    дітей із родин переселенців;

−    дітей-іноземців (з особливими мовними потребами, які не вивчали й не розуміють мову країни);

−    обдарованих дітей;

−    дітей-представників національних, релігійних менш;

−    дітей із сімей зі складними життєвими обставинами;

−    дітей-сиріт та ін.

Труднощі дітей з особливими потребами пов’язані не лише з відчуттями фізичного обмеження і дискомфорту, переживанням втрати своїх можливостей, але й з «багажем» того негативного ставлення, з яким стикається людина у своєму найближчому оточенні.          Уявлення про дитину з особливими потребами, як про людину, яка багато чого не може робити, потребує допомоги інших – викликає найчастіше почуття жалю. Це заважає дитині включатися в активну соціальну взаємодію.

Умови успішної соціалізації дитини з ООП:

−    раннє виявлення порушень і проведення корекційної роботи з перших місяців життя;

−    готовність батьків допомагати дитині протягом усіх років інтегрованого навчання;

−    супровід вихованця командою супроводу здатною надавати консультативну допомогу педагогам і батькам;

−    можливість отримувати інклюзивну освіту за місцем проживання дитини;

−    наявність спеціальних освітніх програм і посібників;

−    орієнтація на дитину;

−    матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу;

−    система взаємодії фахівців, батьків, педагогів, служб ІРЦ, тобто наявність оптимальної системи комплексного супроводу дітей з ООП.

Інтеграція означає «відновлення цілого». Інтегрування дітей з ООП до освітніх закладів це світовий процес до якого долучені всі високорозвинені країни, в основі концепції інклюзії лежить дотримання принципів прав дитини на використання всіх можливостей які пропонує суспільство.

 Інклюзія – «приналежність або включення», тобто тут індивідуальність кожної людини розглядається як норма, люди не діляться на групи відповідно своїх особливостей. В освіті інклюзія виступає за право кожної дитини, незалежно від індивідуальних переваг і недоліків, брати участь в житті суспільства нарівні з іншими і вчитися в одному освітньому середовищі з однолітками, а не в спеціалізованих освітніх закладах.

Інклюзія виходить із того, що право всіх дітей на спільну освіту і виховання потрібно реалізовувати, попередньо провівши ряд реформ.

Інклюзія забезпечує:

−    визнання рівної цінності для суспільства всіх дітей;

−    подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх дітей, а не тільки дітей з особливими освітніми потребами;

−    аналіз і вивчення спроб подолання бар’єрів і покращення доступності навчальних закладів для окремих категорій дітей. Проведення реформ і змін, спрямованих на користь усіх;

−    переконання, що відмінності між дітьми – це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати;

−    визнання прав дітей на отримання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, що розташовані за місцем проживання;

−    покращення ситуації у школах(дошкільних закладах) у цілому як для учнів(дітей), так і для педагогів.

−    визнання ролі шкіл не тільки в підвищенні академічних показників учнів, а й у розвитку місцевих громад;

−    розвиток партнерських відносин між школами і місцевими громадами;

−    визнання того, що інклюзія в освіті – це один з аспектів інклюзії в суспільстві.

Переваги інклюзивної освіти

Для дітей з ООП

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

Ровесники є прикладом для наслідування.

Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

Освітній процес проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.

Для інших дітей

Вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, налагоджувати і підтримувати дружні стосунки з дітьми, які відрізняються від них.

Вчаться співробітництву.

Вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Для педагогів та фахівців

Вихователі інклюзивних груп краще розуміють індивідуальні особливості дітей та оволодівають різноманітними педагогічними технологіями, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням індивідуальних особливостей дитини.

Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

«Про затвердження Порядку організації інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» ( 28 липня 2021 року)

 Діти з ООП здобувають дошкільну освіту відповідно до державного стандарту дошкільної освіти як і всі діти, проте за допомогою найбільш прийнятних методів, що враховують їхні потреби та можливості.

 Запроваджено 5 рівнів підтримки: від труднощів І ступеня прояву (незначні чи поодинокі) у дітей, яким надаватиметься підтримка першого рівня (визначається та надається у закладі освіти), до труднощів V, найтяжчого ступеня прояву, тобто дітям надаватиметься підтримка другого-п’ятого рівня (визначається фахівцями ІРЦ та зазначається у Висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини).

Кількість дітей з ООП тепер визначається за рівнями підтримки: 

−    не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;

−    не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки; 

−    не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

 Якщо інформація про рівень підтримки, якої потребує дитина, не міститься у висновку ІРЦ, то вона розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та складності порушень.

 Для дошкільнят, труднощі у яких було виявлено під час навчання в закладі дошкільної освіти, за рішенням закладу освіти може надаватись підтримка першого рівня. Для цього за письмовою заявою батьків керівник дитсадка утворює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки. Якщо ж зусиль закладу буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендуватиме батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

 Для всіх дітей з особливими освітніми потребами, незалежно від визначеного рівня підтримки, команда психолого-педагогічного супроводу складає індивідуальну програму розвитку, а для тих дошкільнят, які цього потребують, – індивідуальний навчальний план.

 Таким чином, на основі аналізу існуючих проблем у реалізації інклюзивної освіти в ЗДО, необхідна побудова певної моделі інклюзії в даних установах. Що, в свою чергу, дасть можливість, з одного боку, батькам скористатися правом своїх дітей на доступність дошкільної освіти, з іншого – надасть можливість ЗДО реалізувати дане право. Побудова такої моделі має спиратися на кращий досвід дошкільних закладів в області реалізації інклюзивної освіти та враховувати різноманітні індивідуальні особливості дітей з ООП.

ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА КОМУНІКАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 Взаємодія з родинами – важливий напрям діяльності закладу до­шкільної освіти за будь-якої форми роботи, однак за дистанційної він стає пріоритетним. Батьки, які у своїй більшості не мають педагогічної освіти, повинні стати помічниками, асистентами і партнерами вихователів, що насамперед зрозуміло й чітко їм треба пояснити, а також постійно підтримувати з ними зв'язок.

Під час дії правового режиму воєнного стану в Україні освітній процес здійснюється з ви­користанням доступних технічних можливостей та з урахуванням безпекової ситуації, зокрема в дистанційному форматі.

Вимушена дистанційна комунікація з дітьми стала викликом для всіх галузей освіти, для всіх учасників освітнього процесу. Найбільші труднощі переживає дошкілля. Адже що менші діти, то складніше організовувати цілеспрямовану освітню діяльність із ними, особливо коли біль­шість малят зазнають стресу. За таких умов зрос­тає роль головних партнерів педагогів – бать­ків вихованців.

Дошкільна освіта реалізується сьогодні у двох дистанційних форматах:

−     синхронному (онлайн-заняття, онлайн- зустрічі);

− асинхронному (із використанням наяв­них та створених педагогами електрон­них освітніх ресурсів).

Батькам дошкільників треба знати необхідну для організації ефективної онлайн-комунікації з дітьми інфор­мацію та добірку корисних практичних порад, аби ра­зом із педагогами забезпечити якісний та ком­фортний для дітей освітній процес.

КАНАЛИ ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЇ В ЗДО

1.   Сайт закладу дошкільної освіти, на якому оприлюднюється інформація відповідно до вимог статті ЗО («Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти») Закону України «Про освіту».

2.   Електронна пошта:

−       електронна пошта ЗДО для листування за потреби;

−       електронна пошта групи для зворотного зв'язку щодо організації освітніх онлайн-зустрічей з дітьми (на неї можна надсилати фото, відео результатів діяльності з дітьми, за бажання і домовленості з педагогами).

3.    Соціальна мережа Фейсбук (за потреби) – відкрита або закрита спільнота ЗДО, модера­тором якої є вихователь-методист закладу.

4.   Спільноти у вайбері:

−       закрита спільнота (наприклад, «Батьки ЗДО №...») для надання актуальної інфор­мації, пов'язаної з діяльністю закладу, об-говорення нагальних питань, які турбують батьків та адміністрацію закладу (адміні­стратор – директор закладу);

−       закриті спільноти груп (наприклад, група «Джмелик»«) формуються для швидкої опе­ративної взаємодії, повідомлення про ор­ганізацію освітнього процесу (посилання на освітні зустрічі з дітьми, сторінку кон­сультацій, порадників та майстер-класів для батьків), відповіді на запитання бать­ків (адміністратори – вихователі).

5.  Платформа Zоот. Для проведення батьків­ських зустрічей та освітніх онлайн-зустрічей з дітьми (індивідуальних і групових занять) зручно використовувати платформу Zоот. До участі в зустрічах на платформі Zоот можна долучатися як з комп'ютера, так і з планшета  та телефону. Посилання та ідентифікатор для зустрічей на платформі Zоот доцільно закрі­пити:

- для батьківських зустрічей – у закритій вайбер-спільноті закладу («Батьки ЗДО № ...»);

- для освітніх зустрічей з дітьми – у закритих вайбер-спільнотах груп («Група «Джмелик»).

      Правила комунікації у спільнотах доречно спільно сформулювати педагогам та бать­кам на першій батьківській онлайн-зустрічі на платформі Zоот та надіслати їх перелік усім, а також закріпити в чатах.

ПІДГОТОВКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНІХ 
ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧЕЙ З ДІТЬМИ

Перед початком систематичних освітніх онлайн-зустрічей педагоги групи разом із вихователем-методистом закладу мають обов'язково провести організаційну зустріч із батьками вихованців, під час якої надати роз'яснення щодо:

−    особливостей організації освітнього процесу в дистанційному форматі;

−    каналів інформування батьків про діяльність дошкільного закладу та зв'язку з адміністрацією;

−    каналів та особливостей зворотного зв'язку педагогів з батьками та дітьми.

Також виховательки мають провести індиві­дуальні онлайн-бесіди з усіма дітьми та їх­німи батьками, під час яких налаштовують ви­хованців на цікаві зустрічі, розповідають про їх особливості та в ігровій формі обговорюють з дітьми правила поведінки і культури спілкування онлайн. А батьки мають ознайомити своїх малят із засобом зв'язку та платформою, на якій вони будуть об'єднуватися для взаємодії з педа­гогом, та час від часу нагадувати правила пове­дінки і культури спілкування.

До онлайн-зустрічей може під’єднатися будь-хто з дорослих членів родини, поряд із яким ди­тина почувається комфортно.

Практика показала, що більшість дітей старшого дошкільного віку, коли залиша­ються самі біля монітора, поводяться більш мотивовано і дисципліновано. Однак бать­ки (чи інші близькі дорослі) мають бути не­подалік.

Норми Санітарного регламенту. За­няття з використанням електронних технічних засобів навчання (далі – ТЗН) з дітьми молодшо­го та середнього дошкільного віку проводяться за згоди батьків і тривають не більше 10 хвилин. Для дітей старшого дошкільного віку безперерв­на тривалість занять з використанням ТЗН не по­винна перевищувати 15 хвилин.

Для дітей із хронічними захворюваннями; таких, що часто хворіють або відновлюють­ся після хвороби (упродовж 2 тижнів); для ді­тей із порушеннями зору тривалість занять з комп'ютером зменшується до 5-7хвилин.

У журналі обліку щоденного відвідування гру­пи вихователь обов'язково фіксує присутність ді­тей на онлайн-зустрічах.

Обов'язок батьків – підтримувати зв'язок із вихователями та повідомляти їм про міс­це перебування та стан здоров'я своєї ди­тини в разі її відсутності на онлайн-зустрічі.

Щотижня в п'ятницю в закритій вайбер-спільноті групи педагоги викладають розподіл майбутніх освітніх зустрічей з дітьми та час їх проведення. У розподілі визначаються тема та мета кожної зустрічі з дітьми, а також перелік не­обхідного для реалізації поставлених завдань матеріалу.

У дні, коли онлайн-зустрічі не проводяться, у закритій вайбер-спільноті групи педагоги про­понують освітні завдання для самостійного опра­цювання батьками з дітьми (асинхронний фор­мат).

Дистанційна форма освіти в дошкільному закладі не означає, що дитина отримує інформацію тільки за допомогою комп'ютерних тех­нологій.

Не менше 30% часу освітнього процесу, пе­редбаченого програмою розвитку дітей, організо­вується в синхронному режимі, під час якого педа­гог та діти одночасно взаємодіють та комунікують між собою в електронному освітньому середо­вищі (зазвичай це онлайн-заняття). А 70% часу освітня взаємодія відбувається в асинхронному режимі, тобто у зручний для дитини час, у власно­му темпі за безпосередньої участі батьків.

Для такої діяльності педагоги пропонують де­які завдання із поясненнями (наприклад, з ма­лювання, ліплення або аплікації), так, щоб бать­ки зрозуміли їх і могли вже без використання комп'ютера виконати їх разом зі своїми дітьми.

РОЛЬ БАТЬКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ ОСВІТНІХ ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧЕЙ

Зміст освітніх зустрічей з дітьми має бути ре­тельно продуманий з урахуванням особливос­тей онлайн-спілкування. Але без допомоги бать­ків педагоги не зможуть зробити цей процес комфортним для дітей. Тому доречно буде сфор­мулювати поради для батьків щодо підготовки до онлайн-зустрічей, участі в них та дій після їх завершення.

Поради щодо підготовки до онлайн-зустрічей

1.        Облаштуйте для занять:

−    меблі мають відповідати зросту дитини;

−  верхня горизонталь екрана монітора має розташовуватись на рівні її очей;

−    відстань від очей дитини до екрана – не менше 50 см.

2.        Подбайте про дотримання дитиною розпоряд­ку дня:

−    складіть разом з нею розпорядок;

−  доберіть чи намалюйте картинки – симво­лічні зображення щоденних справ у розпорядку і почепіть на стіні, щоб дитина їх ба­чила;

−  намагайтеся дотримуватися складеного розпорядку (підйом, прийом їжі тощо ма­ють здійснюватись в один і той самий час).

3.        Знайдіть найбільш тихе місце в оселі, адже шум відволікатиме дитину (якщо такої мож­ливості немає, знайдіть разом із дитиною за­тишний куточок та подбайте про навушники).

4.        Забезпечте правильне освітлення в місці, об­раному для занять (акцент слід робити не на дизайні та функціональності, а насамперед на безпечності джерела світла).

5.        Подбайте про свіже повітря (у разі нестачі сві­жого повітря показники мозкових функцій по­гіршуються, якщо дитині душно, знижується її активність, вона втомлюється, може нервува­ти, плакати).

6.        Дайте дитині відчути себе дошкільником / до­шкільницею в групі однолітків – щонаймен­ше спонукайте її перевдягнутися, зняти піжа­му (у дітей домашня обстановка асоціюється з відпочинком, розвагами, тож не налашто­вує на цілеспрямовану практичну взаємодію, а вдягання як підготовка до зустрічі сприяти­ме налаштуванню дитини на заняття, привча­тиме до культури одягу й під час заняття до­поможе не забувати, де вона та що робить).

7.        По змозі приберіть з поля зору дитини все, що може відвернути її увагу від освітньої зустрічі: іграшки, гаджети, домашніх тварин, їжу тощо (якщо увага дитини розсіюється, пізнавальні психічні процеси гальмуються, і вона не засвоює нову інформацію якісно).

8.        Подбайте про те, щоб дитина не була голодна, і поясніть, що поїсти під час заняття вона не зможе (приймання їжі під час заняття не тільки порушує культурні норми, це також небезпечно і для дитини, й для техніки). Приготуйте воду, щоб у разі потреби дитина могла попити.

9.        Підготуйте все необхідне для заняття (папір, олівці, палички, конструктор тощо).

Поради щодо участі в онлайн-зустрічах

1.Станьте повноцінними учасниками освітнього процесу (дитина дошкільного віку може перебувати на онлайн-зустрічах тільки в присутності дорослих).

 2.Підтримуйте позитивне налаштування дитини щодо онлайн-зустрічей.      Дозвольте їй вибрати зручну позу перед екраном.

           3.Приєднайтеся до платформи за 5 хвилин до початку онлайн-зустрічі.

 4.Допоможіть своїй дитині знайти та відкрити необхідну інформацію, увімкніть відео або покажіть, як це зробити самостійно.

5.Приєднавшись до заняття, увімкніть камеру та мікрофон, аби дитина почула голоси своїх одногрупників. Після спільного привітання педагог за потреби може попросити дітей вимкнути мікрофон.

6.Упродовж заняття уважно слухайте інструкції виховательки, щоб зрозуміти, у чому полягає завдання. Виконуйте роль асистента, який допомагає дитині справитися з поставленим завданням.

7.Не варто без прохання педагога чи дитини втручатися в процес їхньої взаємодії.

8.Не змушуйте дитину виконувати завдання, якщо вона не хоче. Але зверніть на це увагу, щоб з'ясувати причину відмови та потім ра­зом з дитиною виконати деякі завдання, на які вона на зустрічі не реагувала.

         9.Будьте терплячими й уважними до почуттів та емоцій дитини.

10.Заохочуйте дитину виконувати рухи, дії на прохання педагога (але не примушуйте), бе­ріть участь у вправах та іграх.

 11.Хваліть дитину за виконання завдань, на­віть якщо робота виконана не зовсім так, як вам хотілося б. Підбадьорюйте дитину, коли їй щось не вдається, і наступного разу вона буде більш упевненою та старанною під час виконання завдань.

Поради щодо дій після онлайн-зустрічі

1.   Обговоріть із дитиною відеозустріч: про що вона дізналася, що робила, що відчувала під час спілкування, виконання завдань, кого з дітей побачила, який настрій був у її друзів тощо. Поділіться з дитиною своїми знаннями та вміннями з теми зустрічі.

2.   Звісно, під час онлайн-зустрічі побачити пев­ний продукт дитячої творчості не завжди вда­ється. Тож, можливо, вам разом з дітьми до­ведеться виконати (закінчити) деякі завдання: створити аплікацію, щось намалювати, зліпи­ти, сконструювати, заспівати, затанцювати, виконати певні рухові вправи з теми освітньої зустрічі тощо.

3.   Не забудьте після онлайн-занять виконати ра­зом із дитиною вправи зорової гімнастики.

Зворотний зв'язок

Педагог також може запропонувати батькам разом з дітьми виконати певне завдання в ті дні, коли немає онлайн-зустрічей.

Орієнтовні завдання для самостійного виконання з дітьми вдома:

−    Записати аудіофайл, де дитина переповідає казку (оповідання), яку прочитала з батька­ми, декламує вивчений удома вірш, або відео- ролик «Театралізація вдома» за змістом прочи­таного художнього твору;

−    Зняти відеоролик із прогулянки зі спостереженнями за об'єктами природи, предметами довкілля та явищами суспільного життя;

−    Створити фотоколаж «Мій настрій упродовж дня»

−    Зняти і надіслати виховательці коротенькі відео, які відображають художньо-продуктивну діяльність дитини (виконання завдання з малювання, аплікації, ліплення).

−    Зняти коротенькі відео, присвячені музичній діяльності дитини (відтворення пісні, таночка, гра на дитячому музичному інструменті або розмова про музичний твір).

−    Зняти мінівідео, які відображають рухову діяльність дитини, тощо.

Слід пам'ятати, що такі завдання можна пропонувати виконати лише за бажанням як батьків, так і дитини, а також з урахуванням можливостей родини. Фото або відео результатів такої самостійної діяльності батьки, знову-таки за бажанням, можуть надсилати на електронну пошту групи. Це буде своєрідний зворотний зв'язок, що сприятиме кращій організації онлайн-зустрічей.

Дуже важливо  знайти спільну мову з батьками вихованців, щоб вони справді стали однодумцями й партнерами вихователя. Адже завдання у всіх одне – забезпечити всебічний розвиток дитини в непростих умовах сьогодення.

Освітній проєкт "Жінки в науці"

Русова Софія Федорівна

Поніманська Тамара Іллівна