ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В НЕБЕЗПЕЧНІ ЧАСИ

 

Який із заходів безпеки найефективніший у довгостроковій перспек­тиві? Звісно ж, формування в дітей здатності розпізнавати небезпеки та адекватно на них реагувати. Деякі практичні поради щодо роботи з дошкільниками в цьому напрямі стануть у нагоді.

Під час війни головне завдання всіх дорослих і педагогів зокрема – зберегти життя та здоров'я дітей і навчити їх безпечної поведінки в загроз­ливих ситуаціях.

Під час налагодження системної роботи з пи­тань безпеки в ЗДО у пригоді може стати До­рожня карта безпеки, розроблена фахівцями ДУ «Український інститут розвитку освіти» та роз­міщена на сайті установи.

Доречними стануть прості, але дієві поради, що допоможуть максимально ефективно сформувати навички безпечної пове­дінки дошкільнят в умовах війни.

Регулярно проводити бесіди про безпеку.

Діти, котрі перебувають або перебували на оку­пованих чи прифронтових територіях, уже зна­ють із власного досвіду, що таке небезпека, але слід бути впевненими щодо їхніх дій у можли­вих небезпечних ситуаціях. Говорити доступною мовою, з урахуванням віку дітей, використовува­ти зрозумілі слова. Варто не лише пояснювати, що і як слід робити в ситуаціях загрози, а й від­працьовувати разом відповідні дії.

Навчити дітей адекватно діяти під час три­воги. Важливо, щоб вони навчилися розрізня­ти звуки, що попереджають про небезпеку: сиг­нал повітряної тривоги, відлуння пострілів чи вибухів тощо. Для цього використову­вати казки, історії, мультфільми. Їх можна знайти в рубриках «Сучасне дошкілля під крилами захис­ту» на сайті МОН та «Відеотека» Кейсу безпеки на сайті УІРО.

Навчити малечу реагувати на відповідні сигна­ли. Дуже важливо сформувати вміння лягати на землю і прикривати голову, почувши постріли чи вибухи, триматися біля внутрішньої стіни бу­дівлі. Тут стане в пригоді гра в хованки, під час якої дорослий разом з дитиною можуть обсте­жити кімнату та визначити надійні місця для схо­ванки. Багаторазове повторення допоможе дітям в небезпечній ситуації відреагувати відповідно.

Під час повітряної тривоги слід швидко спус­титись до укриття і перебувати там до кінця три­воги й іще 10 хвилин після відбою. Якщо скорис­татися укриттям немає можливості, необхідно заздалегідь з'ясувати, де можна сховатися:

−    у будівлі – перейти до приміщення без ві­кон, вибрати місце в кутку між несучими сті­нами й недалеко від виходу, аби в разі не­безпеки швидко покинути приміщення;

−    надворі – спуститися в підземний перехід, метро або лягти на землю чи в якесь загли­блення, затуливши голову руками чи предме­тами, що можуть захистити від травмування.

Відпрацьовувати з дітьми план евакуації. Діти мають знати, по яких сходах рухатись, якими виходами можна скористатися в разі небезпеч­них ситуацій та де можна сховатися. Тренуватися разом з вихованцями стільки, скільки потрібно, щоб вони знали, куди йти, якщо ситуація стане критичною.

Формувати базові знання з мінної безпеки.

Важливо розповідати дітям про можливі ризики. Особливо це стосується тих районів, де можуть бути міни або інші нерозірвані вибухові пристрої.

Правила мінної безпеки для дітей

−    не торкатися невідомих предметів.

−    не підходити до нерозірваної вибухівки, не торкатися, не розглядати.

−    повідомляти дорослих про підозрілу знахідку.

−    не гратися в незнайомих місцях.

 Важливо навчити дітей розпізнавати ознаки мінної загрози. У пригоді стане мультсеріал «Пес Патрон».

Обговорити важливість запасів. Будувати роз­мову відповідно до ситуації, спиратися на до­свід дітей, зокрема, можливо, набутий під час перебування в окупації. Допомогти малечі усві­домити, що важливо завжди мати невеликий за­пас води, їжі та медикаментів.

Зберігати спокій та навчати цього дітей. Якщо діти бачать, що дорослі панікують, це може посилити їхній власний страх. Важливо, щоб до­рослі поряд із дітьми зберігали спокій і показува­ли приклад конструктивного реагування на ситу­ацію. Опановувати техніки самозаспокоєння дорослим й допомагати в цьому вихованцям.

Звертатися до професіоналів: фахівців та громадських організацій, які надають психоло­гічну допомогу та поради з питань безпеки для дітей. Практичні поради фахівців розміщено в рубриці «Сучасне дошкілля під крилами захис­ту» сайту МОН, зокрема в розділах «Педагогам, батькам, дітям» та «Поради психологів».

Безпека дорожнього руху для дошкільників

Дбаючи про безпеку дошкільників комплексно, слід не забувати формувати і «класичні» правила безпечної поведінки: у природі, побуті та соціумі.

Рух транспорту та пішоходів на вули­цях і дорогах – занадто складне явище, щоб діти могли зорієнтуватися в ньо­му самостійно. Організовуючи роботу із запобігання дорожньо-транспортному травматизму, дорослим варто звернути увагу на деякі важливі моменти.

Ознайомлення із правилами дорожнього руху в ЗДО варто пов'язувати з усіма розділами про­грами. Проводити таку роботу треба систематично, поступово ускладнюючи програмові вимоги, враховуючи здібності та вік дітей.

Батьки і педагоги мають постійно оновлюва­ти власні знання щодо правил дорожнього руху для пішоходів та вимог, які висуваються до пере­сування з групою дітей вулицями і в транспорті.

Варто чітко визначати межі ділянок, де діти мо­жуть спокійно кататися на велосипедах та інших транспортних засобах. Можна дозволяти малечі самостійно гратися лише на дитячих майданчиках, а з'їжджати на санчатах лише з тих гірок, які бать­ки перевірили самі й упевнилися, що вони безпеч­ні (не виходять на проїжджу частину дороги).

Пояснювати та повторювати дошкільникам, як вони мають поводитися на вулиці й у транспор­ті, потрібно стільки разів і так часто, як це необ­хідно, аби вони не тільки запам'ятали алгоритми відповідних дій, а й діяли в стандартних ситуаці­ях упевнено, компетентно та завбачливо.

Важливо пам'ятати, що в процесі навчання ді­тей правил дорожнього руху не можна обмежу­ватися лише словесними поясненнями, значне місце слід відвести практичним формам навчан­ня. Зокрема доречними будуть короткі цільові прогулянки неподалік від дитячого садка, під час яких діти матимуть можливість на практиці до­тримуватися правил для пішоходів, спостеріга­ти дорожній рух, закріплювати набуті знання. Особливу увагу слід приділити організації спо­стережень, під час яких дітей варто розміщува­ти в таких місцях, де група не заважатиме руху.

Підготовка дітей до нестандартних ситуацій

Неможливо передбачити всі загрози, з якими можуть зіткнутися діти. Але варто докласти зусиль для формування й розвитку в них універ­сальних якостей, що допоможуть їм дбати про свою безпеку в будь-яких ситуаціях.

Під час прогулянок корисно розбирати різні реальні ситуації, формувати здатність розпізнавати, відчувати небезпеку, навіть потенційну.

Слід учити дітей контролювати свої емоції, керувати своїм тілом, усвідомлю­вати його можливості, застосовувати набу­тий досвід у нових ситуаціях.

Необхідно розвивати в дітей самостій­ність, уміння застосовувати знання, набуті на заняттях, у повсякденному житті.

Важливе завдання сьогодення – учитися жити в заданих умовах, тут і зараз. Насамперед це означає – дорослим дбати про захист та безпеку і при­вчати до цього малечу. А ще, попри всі небезпе­ки і негаразди, учити дітей дослухатися до своїх відчуттів та емоцій, помічати красу сві­ту навколо і радіти життю.