ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ РОДИНИ

                                                        ( Практичні поради ) 

       Турбота про здоров'я і розвиток дитини починається насамперед із організації здорового способу життя в родині.

      Здоровий спосіб життя – це й сприятливий емоційний клімат у родині, дружнє, доброзичливе ставлення батьків одне до одного і до дитини, і правильно організоване раціональне харчування, і культивування рухли¬вих вправ, ігор на повітрі, і достатня трудова активність, і, звичайно ж, зразкова поведінка дорослих, їхнє негативне ставлення до алкоголю і  тютюнопаління.

      Весь побут і уклад родини має велике значення для нормального розвитку дитини. Негативно впливають на нервову систему і на особистість дітей розбіжності в питаннях виховання між дорослими. Також на формуванні особистості дитини деструктивно позначаються не тільки зайва ласка і по¬такання примхам, а й надмірна суворість, постійні заборони у задоволенні будь-яких бажань і потреб.

       Правильно організований режим дня вдома забезпечує урівноважений, бадьорий стан дитини, убезпечує нервову систему від перевтомлення, створює сприятливі умови для фізичного і психічного розвитку малюка. При недотриманні режиму можна спостерігати відхилення в поведінці, примхливість, різкі підвищення і зниження збудливості, поганий сон, відсут¬ність апетиту тощо.

РОЛЬ РОДИНИ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

      Звичаї життя в родині, стосунки між дорослими, вся обстановка суттє¬во впливають на дітей. 

       Виховання – це щогодинне і щохвилинне заняття, у якому беруть участь в основному дві особи: батько і мати. Разом вони несуть відповідальність за те, якою виросте їхня дитина.

     Дві умови вже із самого раннього віку необхідні для того, щоб енергія дитини та її нервова система зміцнювалися: спокійна життєрадісність і по¬чуття впевненості. Ці умови залежать від характеру впливу найближчого оточення і соціального середовища.

Виховувати вашу дитину будуть і ваш будинок – нехай скромно обставле-ний, але акуратний і чистий; і яскрава чашка, з якої маля п'є молоко; і ваше доброзичливе ставлення до його бабусі й дідуся – ваших батьків. Але ос¬новою будь-якої системи виховання повинна бути любов.

Повага до дитини в родині, батьківське тепло і доброзичливість виховують у неї відвертість, ніжність і вдячність.

Повага до дитини виявляється в довірі до її можливостей (я сам!), її від-носній незалежності від дорослих, її прав на самостійне життя (наприклад, у різноманітних іграх разом із товаришами), у визнанні її людської гідності.

Саме в родині починають формуватися ті якості, почуття, звички і навички суспільної поведінки, від яких залежить, якою виросте людина: буде вона боязкою, безвладною, озлобленою чи духовно багатою, фізично краси-вою, високоморальною і доброю.

ВИМОГИ ДОРОСЛИХ ДО ДИТИНИ

      Вимоги дорослих до дитини повинні бути доцільними, зрозумілими дитині й постій¬ними. Не рекомендується набридати нескінченними поясненнями, нага¬дуваннями, чому треба виконувати те чи інше правило, краще стежити і зміцнювати дитину в її правильних вчинках.

     З огляду на бажання дитини, треба все-таки поступово привчати її до вста¬новлених у родині правил. З перших років життя вона мусить засвоїти, що крім слова «хочу» є слова «треба», «не можна», «можна». Система-тично контрольовані, одностайно запропоновані дитині всіма членами ро-дини, такі правила виробляють звички культури поведінки. І привчати до цього слід спокійно, ласкаво, але водночас наполегливо і переконливо. 

      Не слід зловживати занадто частими заохоченнями за виконання правил поведінки, адже це може призвести до зниження батьківського автори¬тету. Позитивний приклад батьків – кращий спосіб виховання позитивних якостей дитини.

      Пам'ятайте, що саме в сімейному колі закладаються і починають розви¬ватися моральні й етичні якості дитини. Любов до людей, почуття дружби, турбота і повага до старших, прагнення допомагати слабшим і меншим, доброта, правдивість, чесність – усе це зароджується в родині.

ДИТЯЧИЙ КУТОЧОК У КВАРТИРІ

       Великого значення для правильного виховання дитини набуває умеблю¬вання квартири, що передбачає забезпечення певних умов для активної діяльності дитини. Якщо немає дитячої кімнати, то потрібно виділити хоча б дитячий куточок, де був би столик, стільці, квітка на вікні, шафа з поличками, на яких зберігалися б книжки, малюнки, олівці й альбом для малювання, іграшки. Коли дитина подорослішає, там можуть бути фар¬би, клей для аплікації, пластилін, настільні ігри, «будівельний» матеріал, кубики – словом, усе для ігрової та трудової діяльності. Усе повинно від¬повідати віку дитини.

       Наявність свого куточка виховує елементи самостійності. Дитина при-вчається підтримувати порядок, класти все на місце. Батькам слід не забувати про важливість похвали, варто зіставляти порядок у кімнаті й дитячому куточку. Дитина отримує позитивні емоції від сприйняття нав-колишньої чистоти, акуратності.

ЧИТАННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ І БЕСІДИ ЗА ЗМІСТОМ ПРОЧИТАНОГО

      Книга не тільки джерело знань, а й засіб художнього виховання. Вона супутник людини протягом усього її життя. Привчайте свого малюка з дитинства любити і берегти книгу.

     Книги для дітей, як правило, яскраво ілюстровані. Розглядаючи разом із дитиною ілюстрації, не кваптесь. Ставлячи запитання, звертайте увагу на деталі, роз'яснюйте, який текст ілюструє цей малюнок. Нехай дитина при-гадує, звіряє. Усе це привчить уважно, осмислено розглядати те, що зоб-ражено на малюнку.

     Художня література збагачує життєвий досвід дитини. У ній розповідаєть¬ся про життя і діяльність людей: про їхню працю, взаємини, про подвиги героїв, про красу рідної природи, розкриваються характери і мотиви по¬ведінки. Усе це позначається на почуттях дитини, змушує її переживати, хвилюватися за долю персонажів – одним співчувати, інших засуджувати. Книга допомагає дитині пізнавати світ.

    Художні твори, які ви читали чи розповідали, істотно впливають на дитину, на формування особистості, залишають у її душі глибокий слід, вдячність за те, що ви ввели її у світ прекрасного.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

     Зв'язне мовлення дитини розвивається в постійному мовному спілкуванні. Дітям притаманна потреба поділитися своїми думками, переживаннями. Установлено, що увага дорослого до того, що розповідає в даний момент дитина, зацікавлення розмовою суттєво впливають на розвиток мовленнєвої активності.

     Знайомлячи дитину з навколишнім світом, розширюючи її світогляд, на¬вчаючи давати визначення одним словом (назви, дії), ви сприяєте форму¬ванню мислення і задоволенню потреби в мовному спілкуванні. Дитина прагне говорити так, щоб її розуміли і заохочували до цього.

     Дорослому, який спілкується з малям, у першу чергу батькам, слід враховувати, що всебічний розвиток мовлення є неодмінною передумо¬вою успішного навчання в школі, засвоєння грамоти.

ПРАЦЯ - ПРИРОДНА ФОРМА АКТИВНОСТІ ДИТИНИ

     Трудове виховання дошкільника – одна з необхідних складових всебіч-ного розвитку. Поступово дедалі більшого значення в його житті набуває трудова діяльність, витісняючи пріоритетність гри.

     Основним принципом трудового виховання дитини вже з молодшого віку має бути такий: не робити за неї те, що вона може зробити сама. При цьо¬му розвивається наполегливість, формуються важливі навички, збага¬чується мовлення. Дорослішим дітям необхідні самостійність, розумова і вольова активність.

     Самообслуговування – це початок трудового виховання дошкільника. Дитина 4-7 років уже вміє доглядати за собою, її необхідно вчити робити це добре. У п'ятирічному віці дитина має без нагадувань складати постіль, розстилати і застилати її, підтримувати в порядку свій костюм, взуття, зачіску.

     Однією з форм організації трудової діяльності дитини є доручення. За допомогою дорослих дитина може погодувати рибок в акваріумі, поли¬ти квіти, посадити цибулю, зібрати овочі. У дитини поступово виховується одна з найважливіших людських якостей – почуття обов'язку.

    Спостерігаючи за працею рідних, слухаючи розповіді про працю, маля повинне засвоїти, що всі люди працюють: будують будинки, роблять ма-шини, продають хліб, молоко в магазинах. Для емоційного сприйняття і більш глибокого осмислення слід читати дитині вірші, що спонукають її до праці.

ПОЧУТТЯ ТА ЕМОЦІЇ

    Слід пам'ятати, що у дітей дошкільного віку має місце незрілість нервової системи, невміння керувати своїми емоціями. Діти можуть проявляти аг¬ресію внаслідок перенесеної образи або через страх бути ображеним.            

    Необхідно м'яко контролювати поведінку малюків, не доводячи до вибуху емоцій.

    Агресивні діти потребують підвищеної уваги з боку дорослих. Слід вико¬ристовувати відволікаючі фактори у вигляді розваг, ігор, похвали, залуча¬ти до самостійної художньої діяльності тощо.