РОКИ ЛЮДИНІ ДО ЛИЦЯ

(до Міжнародного дня людей похилого віку)

Відкриття заходу – танцювально-музична композиція «Молодість»

Ведучий 1: О, молодість!...

Нам здається, що ми завжди будемо молодими. А поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою, але... Роки минають швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів.

Ведучий 2: Мудрі французи кажуть: «От якби молодість знала, якби ж то старість могла...». Старість – не радість. Ніхто її не чекає, кожен намагається відсунути її небажаний прихід. Та так заведено в природі, що за весною завжди літо, а за літом – осінь, так і у житті. Скільки б не тривала молодість чи зрілість, за ними обов’язково прийдуть роки – осінь людського життя.

      Ведучий1: Такі вони – реалії життя. Людська доля... У кожного вона своя – комусь усміхнулася більше, комусь – менше.

На картах небесних тіл така плане­та, як «Старість», не позначена. Але вона існує, тільки не в просторі, а в часі. І у свою пору ко­жен із нас, залишаючись жителем Землі, ступає на цю планету. Про шо не можна забувати кожному

    

Ведучий 2: Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН. Українці відзначають цей день щорічно із 1991 року.

 Дата покликана привернути увагу суспільства до проблеми упередженого ставлення стосовно літніх людей і зруйнувати стереотипи, пов’язані з їхнім життям.

Ведучий1 :Люди похилого віку зіштовхуються з дискримінацією в суспільстві, на роботі, в транспорті, медичних закладах. Це певною мірою перешкоджає реалізації їхнього потенціалу і негативно впливає на здоров’я, самопочуття і добробут. Унаслідок цього вони не можуть реалізувати свої права повною мірою і внести посильний внесок в культурне, соціально-економічне і політичне життя суспільства.

Вндучий2:Згідно з міжнародною класифікацією, людиною похилого віку вважається особа, яка досягла 65 років. Таких людей в усьому світі близько 700 мільйонів, а це майже кожна десята людина на Землі. За даними ООН, до 2050 року кількість тих, кому за 60, сягне 2 мільярдів людей.

В Україні налічується 6,9 млн громадян віком від 65 років. На думку експертів, зростання кількості літніх людей у світі свідчить про поліпшення якості життя в цілому, що саме по собі є значущим досягненням. Попри це, у багатьох країнах, що розвиваються, старіння, як і раніше, пов’язане зі слабкою соціальною захищеністю і падінням рівня доходів.

Ведучий1:

З якого  періоду починається поважний вік? Актуальна класифікація вікових груп виглядає так:

−    молоді люди – до 44 років;

−    люди середнього віку – до 59 років;

−    старіючі громадяни – до 74 років;

−    «молоді» довгожителі – до 89 років;

−    «старі» довгожителі – більше 90 років.

Ведучий2: Кожному слід пам’ятати, що існують фактори, які наближають старість.

Недосипання. Сон допомагає відновиться шкірі, яка протягом дня піддавалася впливу соняч­ного світла, забрудненню навколишнього середовища або стресам. Якщо ви будете мало спати, то стають помітнішими зморшки, а колір шкіри набуває землянистого відтінку.

Нестача фруктів та овочів. Фрукти та овочі повні поживних речовин, які допомагають підтриму­вати клітини шкіри здоровими. Також вони захищають шкіру від ультрафіолетового випромінювання та підтримують її еластичність.

Зловживання солодким і цукром. Різні солодощі призводять до сплеску цукру в крові., що у по­дальшому викликає акне. Останні призводять до незворотних ушкоджень шкіри та руйнування колагену.

Ігнорування захисного крему. Якщо періодично не користуватися кремом з високим рівнем SРF, то вплив ультрафіолетових променів на шкіру призведе до її старіння, появи зморшок, появи темних плям та навіть розвитку раку шкіри.

Куріння. Через куріння у багатьох людей з’являються великі мішки під очима, більше зморшок біля губ та щік. Крім того, хімічні речовини тютюну руйнують колаген та еластин.

Зловживання алкоголем. Алкоголь руйнує печінку, призводить до депресії, деяким видам раку, зневоднення організму та поганого зовнішнього вигляду.

Ведучий1:

Для України велика кількість літніх людей є важливою соціальною проблемою. Нині не кожен працездатний українець може дати собі чи своїй сім’ї раду, що вже тоді говорити про стареньких. І якщо у вирішенні економічної сторони цієї проблеми ми покладаємось на державу, самих себе та близьких, то про те, щоб літні люди почували себе щасливими і не були самотніми, ми маємо піклуватися усі разом, кожен із нас,  адже все починається з сім’ї, з розуміння, захисту і піклування  про своїх рідних і близьких, виконання  свого обов’язку, що є найціннішим для людей літнього віку.

Фільм «Забери меня домой»

Викладач. Життя дійсно складне й незбагненне. І іноді дуже важко знайти відповідь на філософське питання: «Навіщо ми живемо? Заради чого? У чому сенс життя? Що таке щастя? Що потрібно для того, щоб бути щасливим на цій святій землі?»

Тема вічна, як і саме людство. І кожен на ці питання відповість по-своєму.  Та в долі всіх людей є своє щастя. Щастя в тому, коли не байдуже, який слід залишиш після себе на землі, щастя в тому, якщо, окрім себе, ду­маєш про тих, хто поруч. По-своєму щасливі сьогодні всі, хто своїм відданим служінням дер­жаві, людям вселяв віру в майбутнє, хто кож­ним своїм добрим ділом ніс до сердець людей ідеї добра, злагоди і любові.

Ведучий1: Людина приходить у цей світ для любові й добра. Світ би став набагато кращим, якби його населяли люди розумні, інтелігент­ні, серця яких сповнені любові й добра. Щоб жити повноцінним життям, потрібно навчити­ся співпереживати і співчувати, а ще потрібно мати в серці хоч крихітку доброти та вміти да­рувати її людям.

Ведучий2: Так повелося споконвіку, що молоді люди вчилися і вчаться у старших господарю­вати, шити і виши­вати, доглядати і виховувати дітей. Від бабусь і дідусів передавалися багатство і краса звичаїв і традицій нашого народу.

Ведучий 2: Сьогодні в Україні кожен п'ятий мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті.

Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство – досвід, знання, вміння, мудрість.

Ведуча 2: Люди старшого покоління – досвідчені, мудрі, розумні. Сьогодні вони для нас просто дідусі й бабусі. Але сядьте біля них, поговоріть з ними, і вам відкриються сторінки їхнього життя. А це – історія кожної сім'ї, історія нашого народу.

Ведуча 2: За розповсюдженим стереотипом про старість говорять, як про щось негативне, хоча вона – нагорода людині за чесно, розумно, щиро прожиті роки. Справедливе й інше судження: «Людині стільки років, на скільки вона себе почуває». 

Хто сказав, що вік – перешкода для здійснення мрії?  Врешті – решт, це лише кількість прожитих років, яка ніяк не повинна заважати робити те, шо подобається людині.   І підтвердженням цього  є дивовижні вчинки людей поважного віку

ФІЛЬМ « Дивовижні вчинки людей похилого віку»

Ведучий 2:  Турбота про громадян поважного віку, ветеранів та інвалідів необхідна кожної хвилини не як відзначення святкової дати, а як повага до людей, які своєю багаторічною працею заслужили  на глибоку пошану нащадків.

Ведучий2:

-  Яку саме користь ти можеш принести стареньким?

-       Проводити час разом. Час та увага – одні з найголовніших речей, потрібних бабусям і дідусям. Ти можеш реалізувати цей спосіб, якщо поцікавишся спогадами господарів, зготуєш щось смачне або прихопиш гостинців, зроблених власноруч, розділиш хобі тощо.

-       Супроводити на зустрічі. Похід до кафе, візит до подруги чи друга, шахи у парку – усі ці вилазки можуть потребувати допомоги людини. Подбати про безпечне транспортування.

-       Вирішити хатні справи. Від походу крамницями, прибирання та готування до допомоги з оплатою комунальних платежів. Повір, саме такі буденні речі потребують постійної сторонньої підтримки.

-       Разом побороти недугу. Сходити по ліки чи простежити за тим, щоб пацієнт вчасно прийняв їх вдома, викликати за потреби лікаря. Крім того, важливою є моральна підтримка хворого.

-       Допомогти із домашнім улюбленцем. Часто друзями стареньких стають саме їхні собаки, коти  чи інші тваринки, які також вимагають уваги. Ти можеш прислужитися, якщо зводиш улюбленця до ветеринара, вигуляєш собаку, сходиш за кормом тощо.

-       Навчити користуватися гаджетом. Або будь-якою сучасною технікою! Дуже ймовірно, що неприйняття сучасних технологій людиною поважного віку виявиться міфом. Ти не тільки допоможеш побороти страх перед невідомим, а й відкриєш ще один шлях для підтримки зв’язку старенького з | близькими.

-       «Подарувати своє свято». Кожен може надати особливу допомогу –створити проект під своє особисте свято (день народження, весілля тощо). Всі вітання твоїх друзів будуть спрямовані на і благодійність.

-       Пожертвувати кошти. Питаннями фінансової допомоги часто займаються різні благодійні фонди і та організації. Ти можеш зробити внесок, який буде перерахований на закупівлю необхідних речей, продуктів чи медикаментів для стареньких. Крім того, можна подбати про етап реалізації коштів – закупівлю та транспортування цих речей додому.

Ведучий1: Ми віддаємо свою шану і повагу людям, за спиною у яких вели­кий віковий і життєвий шлях,  яке відбудува­ло зруйноване і допомагає  творити май­бутнє. Їх долі багато в чому схожі одна на одну. Про кожного можна писати ро­мани і повісті. І буде то бентежна розповідь про стійкість, мужність, працелюбність, відда­ність громадському обов'язку.

Ведучий1: Все, що оточує нас – є результатом не­втомної праці старшого покоління. В усьому, до чого торкнулися їх руки, залишилася частка їхньої душі. Та і власним життям ми теж завдячуємо їм.

Тож сьогодні, коли всі ми і вся Україна вшано­вує їх – свою гордість і славу,  ми надсилаємо наші найщиріші вітання присутнім у нас поважним і почесним громадянам нашого міста

Сироті  Світлані Миколаївні

Касаткіній Ірині Наумівні

Волощукам Лідії Афанасівні та Володимиру Микитовичу

Від щирого серця бажає­мо всім здоров'я і довгих років життя. Нехай діти будуть для вас гордістю, а онуки радістю. Хай золота осінь завжди буде щасливою, радості, миру, добра в ім'я розквіту рідної держави України.

Ведучий2:

У цей чудовий день осінній

У атмосфері цій родинній

Ми всіх вітаємо із святом

І хочем від душі бажати:

Добро хай множиться і щастя,

Міцне здоров'я хай додасться,

А радість лиш сповна всім буде,

Відніметься хай сум і лихо,

Співає пісню серце стиха,

І доля в дім добром прибуде.

Музичне вітання

Ведучий1: Cтарість – така ж частина жит­тя, як і молодість, як дитинство. Вона немину­ча, і саме тому її потрібно сприймати оптимістично, знаходити для себе джерело позитиву, жити в гармонії із своїм віком, радіти кожному прожитому дню.

Ведуча2:

Летять літа, як білі журавлі,

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті

Ведучий2: Тож сьогодні з питань «У чому сенс життя та щастя людини взагалі та особисто кожного?»  ми поговоримо з присутніми у нас незвичайними людьми, які  також  заслуговують на занесення в книгу Рекордів Гінеса і яким надаємо слово.

Сирота Світлана Миколаївна – шанована в Краснограді, піклується про життя і проблеми міста, його людей.

Касаткіна Ірина Наумівна –  шанована і відома у нашому місті майстриня

Ведучий 1: Мабуть, усі помітили, що пісні минулих років знову і знову повертаються до нас у пам’яті. Думаю, це зовсім не випадково. Це ностальгія за чистим, світлим, добрим. І вона стане у нагоді вам у наступному конкурсі-сюрпризі.

Музична пауза «Пісні моєї юності» (конкурсне завдання, пов’язане з пісенними шлягерами 60-х, 80-х, 90-х років). Звучить музичний фрагмент, а завдання присутніх – назвати пісню, виконавця.

-  Черный кот

-  Сосед

-  Где-то на белом свете

-  Ландыши

-  Журавли

-  С чего начинается родина

-  Мои года мое богатство

-  Родительский дом

-  Надежда

-  Водограй

-  Смерека

-  Я люблю тебя жизнь

Ведучий 2: Гадаємо, саме ці або такі пісні надихали до творчості наших наступних гостей. Будь ласка, зустрічайте оплесками!

Волощук Лідія Афанасіївна та Володимир Микитович

Ведуча: Ми низько вклоняємося старшому поколінню, творцям святого і прекрасного.

Ведуча. Милосердя і доброта! Ще із часів давньоруських благодійність була в традиці­ях нашого народу. Цілком природним і зако­номірним вважалось допомагати знедоленому і нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого, заступитися за беззахисного чи скривдженого.

Ведучий. Гарне це покликання робити добро людям, забуваючи про свої болі і біди.

Тому кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь завжди тепліше стане

Від зливи наших щирих співчуттів.

Викладач: Сьогодні дзвони б'ють на сполох, за­кликаючи нас до Милосердя, Доброти. Бо тіль­ки Милосердя робить нас справжніми людьми.

Ведуча. Друзі! Добродії! Поряд із вами жи­вуть ті, кому допомогти можемо тільки ми – я, ваші сусіди чи колеги. Зараз, сьогодні, завтра — зі­гріймо їх своєю доброзичливістю, увагою, по­вагою й теплом.

Ведуча 2: В цей осінньо зігрітий день і час хочеться сказати: поважайте дорогих вам рідних, будьте чуйними у ставленні до людей похилого віку, бо це є наріжним каменем людяності.

Поважаймо, шануймо, робімо добро! Вшануймо цих людей щирим, добрим словом, зробімо все, аби вони відчули себе потрібними суспільству. Адже піклування про ближнього має стати нормою нашого повсякденного життя.

Творіть добро, щоб кращим став цей світ,

Не знали б горя щоб старі й малі.

Страждання нищіть нанівець.

Свій слід залиште на землі.

Заключна пісня «А я бажаю вам добра» (Н. Май)